TextBook По кровле град и дождь шумит,
И гром гремит бесперерывный.
Князь спит покойно… Тихо встав,
Рогнеда светоч зажигает
И в страхе, вся затрепетав,
Меч тяжкий со стены снимает…
Идет… стоит… ступила вновь…
Едва дыханье переводит…
В ней то кипит, то стынет кровь…
Но вот… к одру она подходит…
Уж поднят меч!.. Вдруг грянул гром,
Потрясся терем озаренный —
И князь, объятый крепким сном,
Воспрянул, треском пробужденный, —
И пред собой Рогнеду зрит…
Ее глаза огнем пылают…
…Рогнеда зважилась на мужовбивство. Тихенько підвелася з подружнього ложа, поправила розірвану сорочку на собі, запалила свічку, взяла ніж (в інших авторів – меч), тихо, навшпиньках підкралася до чоловіка і занесла ніж, цілячись йому в серце.
«У зрадливе твоє серце…» – прошепотіла.
Але тут зненацька за вікном гримнув грім – гроза надходила на Предславине, за Либеддю свіркали вже блискавиці – Володимир миттєво прокився і, вихопивши в неї ніж, заволав – у спалахові блискавки його лице було страшне:
– На що зважилась, несамовита?! Ти ж моя жона…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рогнеда» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сказання шосте. …І якось уночі хотіла зарізати Володимира. Той постановив убити її…“ на сторінці 6. Приємного читання.