Розділ «Частина 2 Мораль»

— Якщо тебе цікавить, чи багато в мене було метейок, то скажу, що ні. Ти здивуєшся, але белатки теж бувають привабливими. Були тільки вони. Метейок не було.

Його рука перемістилась з моєї правої лопатки на ліву, а тоді — нижче, до попереку.

— Чому?

— Що «чому»?

— Чому не було метейок? Боявся забруднитись?

Його рука завмерла.

— Ні. Просто це було б…

— Це було б..? Як?..

— Я не люблю наказувати.

— Ніколи не повірю. Ти мені за першої ж зустрічі…

— Ти зрозуміла, про що я.

Якусь мить ми мовчали. Я не наважувалась до нього повернутись.

Його рука торкнулась мого плеча і ковзнула до шиї. Там, де пройшлись його пальці, на моїй шкірі проростали полум’яні квіти. Тоді та сама рука легенько зачепила підборіддя і ніжно примусила мою голову повернутись ліворуч. Я відчула, як його обличчя наблизилось до мого, і заплющила очі, ледь опустивши голову.

Він узяв мене за передпліччя і розвернув до себе. Я ще сильніше притиснула до себе ковдру.

— Ти дуже холодна, — мовив він тихо. — У цій школі, мабуть, і літа не було за той час, що ти тут навчаєшся.

— А в тебе теплі руки, — прошепотіла я.

— У мене ніколи не було метейок. Але якщо хочеш — можеш стати першою.

Я розплющила очі та поглянула на нього. Він був так близько. Я здивувалась — не хотілось відходити.

— Ні.

Він легенько всміхнувся.