Розділ «Частина 2 Мораль»

— Занесеш її до лікаря? — спитав його Всевлад. — Шию вона не зламала, але сильно вдарилась головою.

Бразд кинув на мене швидкий погляд.

О-о-ох, що це був за погляд! Пітьма там була, сама пітьма.

— Це ти зробила?

Я не заперечувала.

Хлопець більше не сказав мені ні слова, а взяв Вишену на руки і поніс усередину, кинувши на ходу Всевладові:

— Зроби їй боляче.

Якусь мить Всевлад мовчки дивився на мене і я не могла зрозуміти, що означав його погляд. Зневагу? Презирство? Чи байдужість?

Він стрімко підвівся і, схопивши мене за комір, смикнув догори, як мале кошеня. Я скорилась. Так ми і пішли. Учні розступились і я побачила трьох дарвенхардців у них за спинами. Вони стояли і просто спостерігали. Одним із них був Ільяс. Я не впізнала його лиця за маскою жорсткості.

— Куди ти її ведеш? — запитав він, вставши на шляху Всевлада.

— До Маїни.

— Ти знаєш, що чекає її за бійку?

— Так.

— Веди.

Нам дали дорогу.

Я і сама знала, що мене чекає.

Удари батогом. Стільки, скільки треба буде, аби моя спина перетворилась на шматок скривавленого м’яса.

Виконувати накази вчителів.

Не вступати у стосунки з представниками іншої статі.

Не покидати стін школи.