TextBook Ми зрозуміли це водночас — вона зверталась до нас. Раптом у морозний день мені стало нестерпно гаряче.
— Я відчуваю вас. Ви схожі в голові моїй на день, що наче повен сонця та тепла, але ось віє вітер і відчуваєш, як близиться буря. Не можеш втекти. І почуваєш безвихідь. Такий день гірший за найтемнішу ніч. Пропащі. Убивці. Виходьте!!! — крикнула дівчина знову. Голосом, таким схожим на мій.
Мене пройняло ще більшим жаром від її слів.
І я зробила крок вперед.
Ми зі Всевладом вийшли з тіні дерев, і в ту мить, як ми зі Стожаром зустрілись поглядами, я вражено побачила, як одне її око змінило колір, ставши блакитним. Як мої.
Тепер нас можна було відрізнити тільки через те, що друге її око залишалось карим.
Ми дивились одна на одну і раптом, я так і не зрозуміла, що сталось, — усе навколо поглинула пітьма.
Розділ без назви (11)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стожар» автора Каторож Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 4 Дарвенхардка“ на сторінці 48. Приємного читання.