Розділ «Документи та матеріали»

VIII. Працюючи на засадах інтернаціоналізму, «Плуг» мусить посилити зв'язки з організаціями революційно-селянських письменників інших народів. Утворенням німецької секції «Плуг» розпочинає активну роботу серед нацменшостей на Україні.

IX. Вітаючи утворення Всеукраїнської федерації радянських письменників, «Плуг» як один із членів-фундаторів цієї федерації має допомагати їй стати дійсно об'єднуючим центром радянського письменства на Україні, що мусить працювати за директивами компартії.

X. Беручи на увагу величезні завдання, що стоять перед радянським письменством, «Плуг» мусить подбати про нові його кадри, допомагаючи виявленню талановитих початківців як через свій журнал, так і іншими спеціяльно проробленими заходами.

XI. Журнал «Плуг» реорганізувати відповідно цих постанов і керуючись спеціяльною інструкцією. Склад редакції ухвалити такий: Головко А., Панів А., Пилипенко С., Савченко Ю. та Штангей В.

XII. Резолюцію оголосити в «Плузі» з закликом до членів «Плуга» й усіх читачів широко обговорити її, а так само проект нового статуту. На з'їзді переглянути також ідеологічну й художню плятформу «Плуга», опубліковану в Альманасі «Плуг» № 1. Популяризувати постанови Пленуму й поточну роботу спілки в загальній пресі.

15/I 1930 р.

Резолюція V з'їзду «Плуга»[768]

1. Доба соціалістичної реконструкції, доба великої перебудови всього господарства, — індустріялізація та колективізація, — бурхливі соціальні процеси в місті і на селі, — запекла клясова боротьба в зв'язку з ліквідацією глитая як кляси, ставить перед всією радянською літературою величезне завдання: висвітлення доби і активної участи художнім словом, літературно-громадською роботою в соціалістичному наступі пролетаріяту і революційного селянства на рештки капіталістичних елементів у нашій країні.

Особливо набирає значіння роля письменників селянських, що є активними учасниками велетенської, світового значіння перебудови села, індустріалізації та масової колективізації, що її провадить пролетаріят під керівництвом компартії.

2. Виходячи з цього, 5-й з'їзд «Плуга» цілком свідомо відзначає колосальну вагу і ролю селянського письменника і вважає, що пролетарська і революційно-селянська література є одним з засобів для запровадження впливу і керівництва комуністичної партії селянством в період великої реконструкції. Отже, на «Плуг», як передовий загін цієї селянської літератури на Україні, в першу чергу лягає завдання бути провідною організацією селянських письменників, боротися зі всіма проявами націоналістичної та буржуазно-куркульської ідеології так серед своїх читачів, як і з різними збоченнями, можливими в своїх лавах.

3. З'їзд з задоволенням констатує певне наближення і засвоєння наявним складом «Плуга» пролетарського світогляду та матеріялістично-діялектичної методи, наслідком чого у «Плузі» утворилась певна група письменників, що виявили себе у своїй творчости письменниками пролетарськими, яких «Плуг» вважає за основне ядро організації.

4. Виходячи з потреби зміцнити ідеологічно спілку і позбавити її хитливих елементів, з'їзд схвалює лінію Бюра «Плуга» та постанову пленуму про виключення 25 % зі складу «Плуга», — здебільшого тих, хто не відповідав своєю продукцією та ідеологічним настановленням завданням «Плуга» в реконструктивний період. Водночас з'їзд з задоволенням стверджує заходи Бюра до прилучення групи письменників-початківців з лав сільськогосподарського пролетаріяту — «ТРАКТОР», що мають забезпечити «Плуг» разом з подібними заходами новими, ідеологічно тривалими силами.

5. Це ще більш зобов'язує «Плуг» провадити масову роботу, що він її перше застосував у практиці українських літ[ературних] організацій, з цією відміною, що ця масова робота «Плуга» провадитиметься насамперед серед сільськогосподарського пролетаріяту та колективізованої бідноти у формах, відповідних нашій добі.

6. Необхідною передумовою творчої роботи «Плуга», співгучною реконструктивній добі, письменники-плужани вважають за свій обов'язок ґрунтовне вивчання економічних та соціяльних процесів, що відбуваються на селі. Для цього з'їзд зобов'язує кожного члена спілки систематично вивчати ці процеси через тривале, систематичне перебування та працю в колективах, радгоспах та комунах, а також періодичними подорожами до останніх.

7. Виходячи зі зміцнення зв'язків з сільськогосподарським пролетаріятом та колективізованою біднотою і беручи під увагу неосяжні перспективи дальшого зросту «Плуга» коштом сільськогосподарського пролетаріяту соціялістичного села і майбутніх робітників агроміст, з'їзд ухвалює постанову пленуму про перейменування спілки селянських письменників на спілку пролетарсько-селянських письменників.

8. Боротьба між колективістичною ідеологією та ідеологією індивідуалістичною з залишками глитайської провадиться і в межах колгоспів. «Плуг» орієнтується саме на ті передові наймитсько-бідняцькі групи у колгоспах, що репрезентують ідеологію пролетарсько-колективістичну, супроти рештків дрібнобуржуазної індивідуалістичної ідеології в межах тих же колгоспів.

Письменники-плужани мусять глибоко вивчити саме цю боротьбу в середині колгоспів і художнім словом відобразити у своїх творах.

9. Виходячи з засад ком[уністичної] партії про інтернаціональний характер роботи і дружню співпрацю української культури (й літератури зокрема) з культурою (та літературою) інших народів, з'їзд схвалює заходи Бюра «Плуга» щодо утворення німецької секції і доручає Бюрові «Плуга» й надалі провадити інтернаціональне виховання серед письменників-плужан та зміцнювати зв'язок з організаціями селянських письменників з національних] меншостей України. Щодо інтернаціонального характеру роботи спілки «Плуг» з'їзд з задоволенням зазначає заслугу «Плуга» в щільному зв'язку з іншими братніми літературами народів СРСР, зокрема міцний зв'язок з Всеросійським союзом селянських письменників (ВОКП), і надалі доручає Бюрові цей зв'язок додержувати.

Разом з цим з'їзд доручає Бюрові «Плуга» в подальшій роботі порушити питання про Всесоюзне об'єднання організацій пролетарсько-селянських письменників усіх народів СРСР.

10. Визначаючи себе як пролетарсько-селянську організацію, тим самим «Плуг» визначає і своє ставлення до інших літ[ературних] організацій, що існують зараз на Україні. З'їзд надалі доручає всіляко підтримувати ті з них, що фактично боряться за гегемонію пролетарської літератури.