Розділ «Документи та матеріали»

III. Організаційні справи

15) Виходячи з вимог культурного росту читача, «Плуг» потрібно надалі викристалізовувати як міцну літературно-творчу групу революційно-селянських письменників на засадах, що вказані у статуті, плятформі і резолюціях попередніх з'їздів, котрі поглиблюють ці засади. Звідси з'їзд вважає переєстрацію, що її перевів ЦК, і орієнтацію на якість продукції — за цілком правильне. Роботу по дальшому втягненню в «Плуг» робити обережно, беручи лише одиниці, що виразно стають на шлях літературно-художньої творчости і поділяють ідеологічну плятформу «Плуга».

16) Дальніше форсування зросту і кількости філій без особливих на це даних з'їзд вважає за недоцільне. Філії засновувати лише при наявності не менш трьох дійсних членів «Плуга».

17) Удосконалюючи структуру організації та взаємовідносини з Центром і периферією, з'їзд зазначає потребу тіснішого зв'язку ЦК з філіями і окремими членами «Плуга» і навпаки. З цією метою треба збільшити керовництво ЦК через затвердження робочих планів та відчитів філій, а також форми регулярної надсилки товариських листів на периферію, де б освітлювалась робота і тактика «Плуга» серед складної сучасної ситуації на літературному фронті. Для вирішень принципового характеру бажано найчастіше скликати пленуми ЦК і Ревізійної Комісії. З метою живого зв'язку практикувати виїзди членів ЦК на периферію і використовувати наїзди представників провінціяльних філій до Харкова з метою взаємної інформації та інструктування.

18) Секції, що існували раніше в «Плузі» — розпустити, за винятком Нацсекцій, що являються і надалі бажаними. Щодо Секції ЗУ (Західньої України), то, виходячи з особливих функцій, що на неї покладаються, вважати бажаним оформлення її в виді автономної літературно-громадської організації при одночаснім добровільнім співчленстві її учасників в «Плузі» та інших ревлітоб'єднаннях.

19) Щодо гуртків, то з'їзд вважає за доцільне від безпосереднього організаційного керовництва ними одмовитись. Одночасно, будучи організацією масовою, «Плуг» мусить і надалі давати літературні поради як цілим гурткам, так і окремим початкуючим письменникам, допомогаючи останнім виявити свої здібності.

20) З метою тіснішої ув'язки роботи «Плуга» з політосвітніми органами у галузі керовництва літгуртками з'їзд ухвалює звернутись до Наркомосу з проханням утворити при ЛІТО відділу мистецтв Головполітосвіти дорадчу колегію з представників літературно-громадських організацій.

21) Щоб допомогти початкуючим письменникам виявити свої здібності і набути кваліфікацію — при філіях «Плуга» треба засновувати літературні студії як для членів «Плуга», так і бажаючих з-поза організації. Участь кожного окремого члена «Плуга» у роботі літгуртків вважати за неодмінний громадський обов'язок.

22) Визнаючи в принципі корисність організації пролетписьменників у всесоюзному маштабі для створення єдиного фронту пролетлітератури, «Плуг» вважає за потребу блокуватися з ВАПП'ом, не входячи в ближчі організаційні зв'язки, оскільки це може повести до надання «Плугові», організації революційно-селянської, функцій репрезентанта української пролетлітератури.

23) Вважаючи, що ні одна з існуючих літорганізацій не має права в повній мірі іменуватися пролетарською, що в творчості нашої спостерігаємо лише окремі елементи пролетарські, з'їзд разом з тим підкреслює нагальну і настирливу потребу засновання масової пролетарської письменницької організації. Цього вимагають:

а) Розвиток українізації пролетаріяту на Україні і потреба відповідного обслуговання його літературними цінностями.

б) Наявність широкого робкорівського і стінкорівського руху як першого етапу виявлення клясової свідомости через літературу і як основного резерву, звідки черпатимуться нові кадри пролетарських мистців.

в) Зріст у «Плузі» та інших літорганізаціях певної частини письменників, що своїми творчими устремліннями, працею в робітничих кварталах, усією своєю ідеологічною установкою потрібують об'єднання саме в масовій організації пролетписьменників.

г) Своєрідна установка ВАПЛІТЕ, що відступає від принципів масової організації й має особливі погляди на мистецько-громадську працю, що унеможливлює перехід туди як спролетаризованих елементів з «Плуга», так і новим кадрам письменницької молоди.

IV. Матеріяльний і правовий стан письменників

24) 3-й з'їзд «Плуга» констатує, що, не дивлячись на неодноразові постанови вищих парторганів про необхідність поліпшення матеріяльно-правового стану робітничо-селянських письменників (13-ий з'їзд РКП, резолюція ЦК РКП від 1/VII-1925 року і т. інш.) і вживані досі з боку профорганізацій заходи — робітничо-селянські письменники ще й тепер перебувають у тяжкім матеріяльнім і непевнім правовім стані.

Щоб зарадити цьому, 3-ій з'їзд «Плуга» постановляє:

25) Члени «Плуга» і його ЦК активно сприяють організації, зміцненню і закріпленню письменницької профорганізації в формі місцькомів при СРП Спілки Робос[727]. За прикладом Харкова допомогти організувати такі місцькоми по інших містах, де є відповідна кількість письменників, залучивши до них насамперед письменників-одиночок.

26) Просити письменницький місцьком, щоби він укупі з секцією робітників преси встановив по можливості тверді норми оплати за літературні твори, задля чого виробив би типовий договір, обов'язковий для всіх видавництв, у якім мусить бути обумовлено: мінімальний термін на право видання роботи письменника видавництвом, термін виходу з друку даної праці, заборона передруку, точна унормованість виплати гонорару і т. інше.

27) Через місцьком письменників піднести питання перед вищими профорганами про встановлення обов'язкового відраховування видавництвами на соціяльне страхування письменників.

28) Вжити відповідних заходів щодо утворення спеціяльного літературного фонду при Центральній Секції робітників преси, що має складатися з вкладів видавництв, пожертв, членських внесків та спеціяльно встановлених відраховувань від гонорару.

29) У справах санаторного лікування доручити своєму ЦК піднести питання перед Спілкою Робос, ВУРПС[728], Наркомосом[729] та іншими установами про відповідне відведення місць для письменників на курортах, у санаторіях, будинках відпочинку тощо.