TextBook 30) З'їзд особливо підкреслює тяжкий стан письменників у справі житловій і доручає ЦК «Плуга» через місцьком письменників добиватися перед відповідними установами максимального задоволення письменників житлом. У цій справі треба вжити заходи з відведення чи навіть збудовання нового будинку — комуни письменницької, як у Харкові, так і по інших великих містах.
31) Щодо поліпшення культурного життя письменників ЦК «Плуга» разом з іншими літорганізаціями має рішуче піднести питання перед Наркомосвітою та іншими установами про відкриття будинку (клюбу) письменника в Харкові імени тов. Блакитного, згідно з постановою ВУЦВК'у, а також і по інших великих містах України, насамперед Києві.
32) Звернутися до Наркомосу з проханням про відпуск спеціяльних коштів на систематичні мандрівки-екскурсії письменників за кордон та по Радянському Союзу.
33) Піднести клопотання перед Раднаркомом про виділення спеціяльних коштів на утворення державних літературних стипендій, премій для конкурсів тощо, які стимулюватимуть революційних письменників до глибшої літературної роботи.
V. Про «Плужанин»34) Заслухавши відчит редакції журналу «Плужанин», з'їзд констатує, що нею переведено чималу серйозну роботу відповідно до тих завдань, що були перед нею поставлені. Разом із тим з'їзд вважає, що водночас з підвищенням загального рівня кваліфікації членів Спілки мусить відповідно змінитися і характер спілчанського органу. Надалі «Плужанин» має орієнтуватися на активний літературний молодняк.
35) Для створення міцної фінансової бази для журналу з'їзд доручає ЦК «Плуга» перевести в життя заходи щодо засновання при «Плужанині» видавництва «Плуга». Кожний плужанин має бути обов'язковим передплатником, співучасником і агітатором свого часопису. Для вивчення інтересів читачів в кінці року перевести спеціальну анкету.
36) Редколегія журналу має вибиратися щороку на з'їзді «Плуга» або на пленумах ЦК.
37) Редакції подбати про виплату гонорару по можливості за весь матеріал чи принаймні за основні статті та матеріал художній. Загальну структуру журналу лишити стару, звернувши особливу увагу на літтеорію, літературний розділ та критику.
Політика партії в справі української художньої літератури[730]
(Постанова Політбюра ЦК КП(б)У)
1. Стоячи на ґрунті резолюції ЦК ВКП(б) в справі художньої літератури в червні 25 р., ЦК КП(б)У вважає, що:
Будівництво соціялізму в нашій країні, що одною з своїх передумов ставить творення української радянської культури, в цьому процесі на чільне місце висовує творення і розвиток української художньої літератури.
Будучи величезним знаряддям культурного піднесення робітничо-селянських мас, виявляючи творення нової соціалістичної культури, українська художня література водночас стає одним з наймогутніших засобів зміцнення союзу робітництва і селянства — знаряддям для пролетаріяту в ідейному керуванню цілим українським культурним процесом.
Тому перед пролетаріатом стоїть завдання активної і органічної участи в цій галузі й передусім широкого ознайомлення з українським літературним мистецтвом і організації пролетарської суспільної думки навколо цих питань (поширення й побільшення української художньої книги серед робітництва в профспілчанських і інших книгозбірнях, студіювання в різних формах цієї літератури в робітничих клюбах, в радпартшколах, в комсомолі — літературні диспути, вечірки з участю робітництва і т. інш.).
Повинно скласти суспільне пролетарське оточення українському художньому письменству, впливати на його і, таким чином, соціально ним керувати, а водночас виявляти нові літературні сили з лав робітництва.
2. Проводячи роботу, скеровану на підвищення соціальної і художньої якости літературного мистецтва, партія поборює всякі контрреволюційні, буржуазно-ліберальні тощо виявлення в літературі. В той же час партія висловлюється за вільне змагання різних угруповань та течій в цій царині: «Підтримуючи матеріяльно й морально пролетарську й пролетарсько-селянську літературу, допомагаючи попутникам і т. інш., партія не може надати монополії якійсь з груп, навіть самій найпролетарській по свойому ідейному змісту, — це значило б загубити, перш за все, пролетарську літературу» (3 постанови ЦК ВКП в червні 25 р.).
Тому жодна з літературних груп, існуючих на Україні, не може претендувати на монополію і на пріоритет.
3. Мистецькі шукання і змагання в українській літературі, що стоять на грунті пролетарської революції, відбуваються в соціяльній площині, наміченій резолюцією червневого пленуму ЦК КП(б)У, яка говорить, що на ділянці творення соціялістичної культури — йде боротьба за її ідейну чистоту з ворожими силами буржуазії.
Щодо шляхів української культури: «Партія стоїть за самостійний розвиток української культури, за виявлення всіх творчих сил українського народу. Партія стоїть за широке використання українською соціялістичною культурою, що будується, всіх цінностей світової культури, за рішучий її розрив з традиціями провінціяльної обмежености та рабського наслідування, за творення нових культурних цінностей, гідних творчости великої кляси.
Але партія це робить не шляхом протиставлення української культури культурам інших народів, а шляхом братнього співробітництва робітників і трудящих мас всіх національностей в справі будівництва міжнародньої пролетарської культури, в яку українська робітнича кляса зможе вкласти свою частку» (Червн[евий] пленум ЦК КП(б)У).
Творення молодої української пролетарської літератури може йти лише шляхом свого удосконалення, виявлення нових мистецьких вартостей, збагачення культурним надбанням всього людства. Але українському пролетарському письменству слід підходити до всіх джерел буржуазної літератури з відточеною марксівською зброєю, щоб не потрапити в лабети чужої ідеології.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані твори» автора Пилипенко С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Документи та матеріали“ на сторінці 14. Приємного читання.