Розділ «Глава 4»

— Перше заняття закінчилося. Перерва десять хвилин і продовжимо далі, — сказав директор та вийшов з класу.

Учні, як маленькі діти, схопилися з місць і радісно почали обмінюватися враженнями. Всіх переповнювали емоції та отримана інформація. Вони збилися групами й почали жваво обговорювати почуте. Нік вийшов в коридор розім’яти затерплі ноги, де одразу зіштовхнувся з магістром Зонколаном.

— Привіт, Ніку. Ти мені якраз і потрібен. Давай збирайся, нам треба одну термінову справу зробити. А то мені завтра їхати, а це невідкладно.

— Так у мене ж заняття скоро почнеться, — здивувався учень.

— Не хвилюйся. Це перші спільні заняття. З Хеганом я домовився. Ще одне. Касталатуса з собою захопи.

Він зайшов у клас, зібрав свої чисті аркуші в папку та покликав Касталатуса. Той теж здивувався такому розвитку подій, але, слухняно зібравшись, пішов з Ніком.

— Зараз забіжимо до вас у кімнати, візьмете свої документи і підемо до Законника, — сказав Зонколан, оглянувши їх.

Прийшли до житлового корпусу. Нік з Касталатусом вирушили в кімнати, а Зонколан залишився розмовляти з Багукханом. Учні швидко збігали за документами й вирушили слідом за Магістром довгими коридорами Школи. Магістр своїми великими кроками, здавалося б, йшов не поспішаючи, але учням доводилося підбігати, щоб встигнути за ним. Через п’ять хвилин такої погоні вони дісталися до адміністрації Школи. Нік вперше потрапив в цю частину, тому з цікавістю розглядав все навкруги. Написи на дверях кабінетів говорили самі за себе. Вони зупинилися біля дверей з написом Майстер Хедре Ловен Законник. За дверима хтось розмовляв. Бесіда перервалася, коли керівник клану, не постукавши, відчинив двері.

— А, ви обидва тут? Чудово, — сказав Зонколан, заходячи до кабінету, — швидше впораємося.

Він виштовхав перед собою учнів, які розгублено оглядалися на всі боки, не розуміючи, що від них хочуть.

— Ніку, Касталатусе, знайомтеся. Це, напевно, одні з найголовніших людей у Школі, — шумно продовжив магістр. — За столом сидить Майстер Хедре Ловен — Законник нашої Школи. Він оформляє всі документи, а також карає за провини. Його гість — це Майстер Анта, головний казначей. У його хлопців ви будете отримувати належну вам щотижневу стипендію. Також у нього можна зберігати гроші, коштовності і документи.

— А ці двоє, — вказав на Ніка і Касталатуса, — нові учні школи з мого клану.

— Ну, чудово Зонколане, — ліниво сказав Майстер Ловен. — Від нас що ти хочеш?

— Хедре, треба, щоб ти оформив договір про право на мага, — спокійно продовжив глава клану. — Тут така справа. Навчання учня Касталатуса сплачує не клан, а ось цей інший учень Нік Еліша. Якраз тут Анта. Він отримає та підтвердить оплату.

— Нічого собі. Такого я не пам’ятаю. Учень оплачує навчання іншого учня. Краще б він за себе заплатив, а не належав клану, — здивовано промовив Законник.

— За себе він також сам оплатив. Він вільний член клану Срібних Драконів. Ось його документи, — сказав Зонколан і простягнув Ловену кілька аркушів.

— А це тобі має сподобатися, Майстре Анта, — з посмішкою продовжував Глава клану. І простягнув тому знайомі Ніку грошові розписки.

— Так, це мені подобається, — задоволено промовив скарбник, розглядаючи розписки. — Ніку, дай мені свої документи, щоб я переконався, що це твої гроші.

Учень простягнув Майстру Анта свою грамоту, що засвідчувала його особу, ту, яку йому дав Зонколан при першій зустрічі на Франі. Скарбник уважно прочитав грамоту, звірив її з розписками і передав її Законнику.

— У мене все правильно. Оплата внесена саме Ніком Елішою Гаммел Крігером, — сказав Анта, звертаючись до Ловена. Потім уважно подивився на Ніка й спитав: — Звідки такі величезні гроші у тебе, учню? Я начебто знаю всі багаті сім’ї в Тротсі.