— Щ-щ-щ-щ-щ-щ-щ-щ-щ-щ!!! — визвірилась на них Крихітка.
— Що сталося? — лагідно спитав Вітчим, поправляючи манжет під рукавом піджака.
— Донечко, — Мачуха була засмучена. — Хіба чемні дівчатка говорять таке своїм батькам?
Вони були мов закохане подружжя. Люблячі й ладні терпіти що завгодно батьки. Перед своєю затишною, сповненою світла й тепла вежею.
— Хіба так можна? — запитала Мачуха.
— Можна, — сказав Вовк і підійшов до мене.
— Не зайдете до нас? — запитав Вітчим.
— Не сьогодні, — сказав Пес, котрий прямував до мене від своєї машини.
— Дуже шкода, — мовила Мачуха. — А може?
— Ні, — сказав Кіт. Він наближався з іншого боку.
Мої добрі Янголи! Вкотре вони врятували мене!
Янгол-хранитель Пес!
— Привіт, Крихітко.
Янгол розуму Кіт!
— Усе нормально?
І янгол смерті Вовк!
— Ти не нудьгувала без нас?
А янгол-спостерігач — Залізний Чоловік — стояв осторонь, схрестивши руки на грудях і поглядаючи на нас.
— Привіт!
— Усе гаразд!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина восьма Крихітка й кити“ на сторінці 31. Приємного читання.