TextBook — Тату…
— Тільки не цього разу.
Я витягла пістолет, але бойок клацнув об порожній патронник.
— Усе це…
Я провела язиком по зубах.
— Ти ж бо знала…
Я знала. Я знала все. Я навіть знала, що вони мають зробити зі мною. Тепер, коли мене обступили тварини, мерці та вони — виродки — згустки зростаючого зла, коли мені нема куди подітися…
— Татусю…
— Ні.
— Матінко…
— Ні.
— Тоді я піду.
І я побігла. Навпростець до стіни. Пробила її та полетіла вниз. У чорну вежу Пекла.
Вони кинулися слідом за мною — Всесильною Гарпією і Всесильним Звіром.
Вони знали, що тепер ми падатимемо мільйони років…
Але я знала місто внизу. Місто Великих Вогнів. Кожну вулицю. Кожну площу. Кожного голуба і кожного кажана в ньому.
І мені було неважко оживити його. Змусити спалахнути всіма вогнями.
І, впавши з висоти двотисячного поверху, я приземлилася на ноги, підігнувши їх, щоб зустріти тих, що стрибнули з вежі слідом за мною.
— Х-х-х-х-х-х-х-х!!! — Вітчим хижим демоном став поруч зі мною, підминаючи асфальт.
— Х-х-х-х-х-х-х!!! — готовою вбивати демоницею Мачуха в ореолі волосся, що клубочеться розлюченими зміями.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина восьма Крихітка й кити“ на сторінці 30. Приємного читання.