— Давно, — повторила за ним Мачуха.
— Справді давно? — запитала вона.
— Давно, — кивнув Вітчим.
…падаючий «Цеппелін», вибух газу, кабіну розтрощило від удару об землю, палаюче обличчя, пілот намагається врятувати хоч когось, могила, заросла травою…
Тисячу років тому.
— Давно.
Він підніс руку, і в його пальцях спалахнуло світло.
— Де ти так навчився? — запитав Вітчим.
— Там, де провів останню тисячу років.
Він ударив темряву перед вітчимом, і вона розлетілася на друзки.
— Іди, — сказав він, не озираючись.
— Іди…
Але перш, ніж я зробила крок, Мачуха вбила його. В спину. Тією самою косою, з якою до неї приходила остання з убитих нею Смертей.
— Тисяча років… А ти нічого й не зрозумів, — сказав Вітчим.
І повернувшись до мене:
— А тепер ти.
Гоп!
— Досить.
Я навіть не зуміла примусити повітря клубочитися.
— Це вже занадто…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина восьма Крихітка й кити“ на сторінці 29. Приємного читання.