До машини Вовка малюсінькими кроками на тоненьких підборах. Цок-цок-цок-цок.
Розділ 7
Вони пройшли під мостом метро. Двоє Диких Псів, що тримають руки в кишенях.
Мовчазні. У краплинах дощу. Зупинились край тротуару і перейшли вулицю. До будинку з вітриною «підстригання волосся».
Вони зайшли до перукарні на два крісла. Дзеркала, вішалка, плакати «бритви», «крем», «запах» і «полиск». Календар з обведеними кружком числами минулої зими.
І один покликав:
— Егей.
Той, що сидів у кріслі, озирнувся, а перукар устиг побачити Псів у скалках розбитого дзеркала.
Три кулі в того, що сидів у кріслі, дві — в перукаря. А потім ще одну в простирадло, що задимілося дірами і почало набиратися кров’ю. І одна випадкова куля в дзеркало.
Заховати пістолет і поправити рукавичку.
— Ходімо.
А другий навіть не вийняв руки з кишень.
— Егей. Егей. Егей, — чарівне слово всіх міст.
Слово, народжене, щоб кликати.
Я знаю безліч слів. Я навіть знаю слово «любов». Але слово «егей» найкраще.
Навіть:
— Як здоров'я, — навряд чи може зрівнятися з ним.
— Егей! — кричиш ти, і до тебе відгукується сонце, що викотилося з-під ковдри землі.
— Егей! — і ти розігнала всіх чорних птахів.
— Егей! — і людина, що озирнулася, дивиться очима Друга. Його очі добрі. Його очі стомлені. В них радість. В них бажання дивитися на тебе. Сказати тобі:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 19. Приємного читання.