— Егей!
— Егей! — ніжний шепіт. Ти озираєшся, відірвавшись від книги, а в його пальцях квітка.
— Егей! — слово покори, долоні перед собою порожні.
Покликати:
— Егей! — щоб він устиг озирнутися та побачити паруюче дуло.
Я люблю слово «егей». Але я ще більше боюся почути його, ніж слово «любов».
У місті є порт. У Місті є Річка. Її береги — стіни мармуру, Її дахи — мости. Річка, що розділила Місто, але подарувала йому п’ять островів — п’ять пагонів головних вулиць, п’ять можливостей проплисти річкою, проїхати мостом понад нею.
Ранком із річки туман.
Три сірі Пси в тумані.
Три пси й одна людина.
Рукав піджака роздертий. Поріз на обличчі присох і взявся чорного плямою. Руки закладені за спину. Залита кров’ю краватка.
— Але я не маю грошей!
— Це вже нічого не важить.
— Дайте мені ще один день!
— Цей ранок буде останнім.
— Але в мене…
— У тебе вже немає нікого. І ні в кого немає тебе.
Підхопивши, вони скинуть його з мосту. Прямо в туман, що пригасив лемент, плескіт і більшу частину падіння.
— Туман, — скаже Дикий Пес.
І Дикий Пес підтвердить:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 20. Приємного читання.