TextBook — Куди тепер? — спитає таксист.
— Повертаємося, — скаже Крихітка.
На даху автобуса, поки не піде дощ. Вечірній дощ, холодний і сірий. Гріти пальці в муфті і зійти сходинками, перебігти до тротуару та сховатися під дашком сінематографа.
— Що сьогодні?
— Не знаю.
Він посміхнеться до мене, але я відвернуся. Дощ, сірий вечір…
І раптом спалахне світло! Море світла! Море Вогню! Зі стін, з вікон, безліччю ліхтарів та реклам. Він заблищить дощем коштовного каміння, тисячею відбитків на мокрій чорній бруківці, у блискучих капотах машин.
Ось таке це Місто. Місто, яке я люблю.
Його мешканці працьовиті. Його жінки сором’язливо ховають обличчя. Воно нагодує, розважиться разом з тобою, запропонує прихисток і порадить:
— Не поспішай. Починай спочатку. Тут кожен четвертий митець, кожен п’ятий — майбутній мільйонер, кожен третій покине все, а потім знову повернеться, і кожен другий поет.
— Не може бути!
— Хочеш віршик?
Він жив сінема-новинами. Він розважав перехожих п’яницями, які вириваються з рук постових, щоб виконати ще кілька «па» танцю. Він дивував жителів пшеничних пагорбів Світлом, Шумом, Незмінною Посмішкою та появою Зірок.
— Дивіться!
— Оно!
— Не може бути!
— Можна автограф?
— Чи квітку на незабудь!
Його новини завжди були однакові: «ціни», «вгору», «вниз»; «новий товар»; «нова книга»; «нагородження сінема-стрічок»; «Зірка розлучилася», «Зірка занедужала», «Зірка припинила пити». Дуже рідко «падіння „Цеппеліна“». Ще рідше: «людина стрибнула зі сто двадцять п’ятого поверху».
І раптом з’явився страх:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 15. Приємного читання.