TextBook Народжені Вночі та Патрульні Висотних Будинків грали у футбол.
М’яч набитий травою та камінням. Зручно влучити в голову, зручно підкинути і вдарити ногою. Схопити, побігти, завалити на спину і закрити м’яч собою, коли на тебе накинуться відразу троє.
На радість тим, хто дивиться з вікон.
Замість воріт днище танка праворуч і відкритий автомобіль ліворуч.
Звідти сюди перекинути, вдарити плечем, перекинути м’яч і перестрибнути через того, хто упав під ноги. Сюди звідтіля. Ударити ліктем у перенісся, буцнути, загородитися м’ячем від удару, дати пас і покотитися до зірваних ґрат каналізації.
Я сиділа на поштовій скриньці, і мені було нудно дивитися на них. Занадто вже багато туди і занадто вже багато звідти.
Я загасила цигарку та хотіла вже підвестися, коли побачила листи. Повна поштова скринька.
Я взяла одного:
«Шановній…»
Іншого:
«Щиро шкодую…»
Третього:
«Де ти, Крихітко? Повернися. Не змушуй мене… Вітчим».
Зворотна адреса — Мисливці:
«Ми йдемо, — читала я. — Крихітко, чекай на нас».
До моїх ніг підкотився м’яч і, підхопивши носком черевика, я закинула його під днище танка.
— Гол!
— А ти хіба граєш?
— Звичайно. Команда Крихітки. Хто буде проти мене?
Розділ 10
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 33. Приємного читання.