— Не треба, — відповім я.
— Будь обережна, — скаже мені Пес.
— Будь обережна, — сказав мені Пес.
Я махнула рукою у відповідь і вийшла на вулицю.
Я вийшла на вулицю.
Сірий будинок Палацу Закону дивився на мене важкими від мішків із піском вікнами.
— Йдеш?
— Та ні. Я вже пішла.
— Я наздожену тебе.
— Наздоганяй.
І він увімкнув сигнал тривоги:
— Ми шукаємо вбивцю Крихітку! У наказі немає слова «живою»! Тому, хто знайде…
Я не дослухала. Мені знову довелося тікати.
Хто хутчіш: Крихітка, Дев’ять Мисливців чи Сто Кримінальних Міліціонерів?
І раптом десь там під землею п’яний старець засунув руку в електричний щит і просто переді мною спалахнув ліхтар й освітив чорний провал метро.
— Хо, — я зійшла вниз зітертими сходами ескалатора єдиної станції.
— Ти куди?
— Додому.
— Останній потяг був сто чотирнадцять років тому.
Розділ 9
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 32. Приємного читання.