TextBook — Ми захищаємо закон, — сказав Пес.
— Хтось мусить давати лад, — я розуміла їх.
У їхньому кабінеті. Сидячи на столі Пса.
А ще Чужі Міліціонери могли привести мене сюди без пістолета, у роздертій після нічної гонитви куртці й завести до кабінету:
— Хто це?
— Я вперше бачу такий герб.
— Були інші?
— Ні. Вона була сама.
— Що в кишенях?
Куля, серденько, крильце янгола, кілька м’ятних цукерок.
— Що з руками?
Вони притисли б мої руки до столу, замазавши їх фарбою, і лишили б відбитки долонь на сотні аркушів.
Їхній комп’ютер сказав би:
— Крихітка. Вбивця. Винна. Смерть.
І роздрукували б список з моїми відбитками на кожній сторінці.
— Подорожні у селищі біля Далеких Пагорбів. Народжені Вночі. Грабіжники. Три Свистуни. Патрульні Висотних Будинків. Мерці і Мисливець Раз.
Так. Я вбила його. Четвертого з тих, котрі прокинулись й повернулись до свого будинку.
Четвертий із тих, котрі прокинулися, сказав до своїх дверей:
— Відчиніть мені.
Мисливець Раз вимовив:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 29. Приємного читання.