Розділ «СІЗІФОВІ КЛОПОТИ»

Могла тільки душа, яка й наслала сон, аби, прокинувшись, Братанюк міг подумати, що все це йому наснилося, та й годі.

Вона й справді повернеться, але з’явиться тільки па хвильку, помітить сльозу на щоці Василя Андрійовича і з надією тепло посміхнеться.

Душі — вони теж помиляються.

XI. Диво

Треба віддати належне товару ще не масового попиту: характер у ТОГО при всій дискомфортності життя залишався стабільно безстресовим. Скоріше всього, конструктори не передбачали, навіть у себе, такої хвороти. Інший, наприклад, якби його із суботника по прибиранню сміття в місті та на недільник по збиранню огірків у підшефному колгоспі, а потім з повним пузом «ніжинських» — на прем’єру «Анни Кареніної» в майже професійному театрі, та інший би вить почав!

А задзеркалець тільки рукою махне:

— Перш, ніж бува все прекрасно, бува, як правило, погано. А може, прекрасно уже було?

Гигика, а сам ніби нетутешній, ще й очі не дуже веселі, а Балдахінова тут як тут:

— Вам би, Василю Андрійовичу, яблучного оцту повживати, а то ви змарніли.

— Обов’язково оцту? Може, є інший рецепт моєї молодості?

— А це вже від вас залежить…

І наливала задзеркальцю, і як почала поїти закордонною видумкою, що геть він охляв, на що сама не розраховувала, а навпаки.

І не знати, як довго б усе це тривало, але ж, позичивши Братанюкові п’ятірку і напоївши його оцтами, Ліда Гнатівна з тривогою помітила, що колега, приймаючи всі ці знаки її уваги, практично не реагує на те, на що реагував зовсім недавно Неандертайло і навіть Черепахін, як реагував би кожен нормальний чоловік, до речі, у котрого дружина протягом літа випоюється на селі парним молоком.

Коротко кажучи, у слабкої половини людства стосовно цього склалася специфічна система оцінок. Якщо чоловік без ганджу, користується прихильністю і відвертою симпатією, а не збирається розплачуватися, хоч і може, бісів привередник, то він — варвар!

Жінки, як стверджує тисячолітня історія цивілізованого суспільства, можуть вибачити чоловікам за певних умов усе, крім єдиного: відмітання без видимих причин їх симпатій.

І той недалекоглядний чоловік, котрий посміє так вчинити, приречений.

Нам звичайно ж, ясно, що задзеркалець міг мати технологічні хиби, які інколи не дають проявитися вдячним симпатіям до протилежної статі. І якби ТОЙ це навіть знав і спробував популярно пояснити Балдахіновій свою можливу конструктивну недолугість, то Ліда Гнатівна все одно б не повірила.

Більше того, вона б мала рацію!

Жінки ж рідко помиляються, визнаючи потенціальні можливості чоловіків, хай навіть і із задзеркалля. І Ліда Гнатівна могла видавати свої рекомендації з максималізмом ЕОМ. Тож, перебравши усі можливі варіанти поведінки Братанюка, Балдахінова дійшла висновку, що оті ледве що не обмороки Василя Андрійовича — то наслідки бурхливих пристрастей до чужої і незнайомої. Так би мовити, де ми удвох, але з якоюсь.

А вона його — яблучним оцтом…