Розділ «СІЗІФОВІ КЛОПОТИ»

— Відкривайте, чого тягнете? — запитав незнайомий, махнувши червоною книжечкою.

І Усопцев, передчуваючи трагедію, відкрив.

— Добрий вечір. Пробачте, що доводиться турбувати так пізно, але ж і ви інколи робили так, що ваші знайомі не спали. Гадаю, що ви розумний чоловік, крутить і відпираться довго не будете, тим більше, що пізно. Хабарів же набрали — всі ж, мабуть, пам’ятаєте?

— Один, — на всякий випадок скромно погодився Усопцев. — Мене спровокували…

— Буває.

— Слово честі, спровокували!

— Та вірю. Збирайтеся.

— А що можна з собою брать?

— Могли б уже й проконсультуватися.

— І обов’язково тепер, серед ночі?

— А ви хотіли б удень, щоб усі сусіди бачили?

— Я взагалі не хочу!

— Вірю. А ви, напевне, багато б дали, щоб залишитися вдома?

— Все!

— Ну, навіщо так багато? Можна менше. І конкретніше. Нас же ніхто не чує?

— Дві тисячі.

— Не смійтеся.

— Три.

— Ви ж брали більше!

— Буде вам чотири.