Розділ «СІЗІФОВІ КЛОПОТИ»

— Колезі не віриш? А ще друг! І аджики в тебе нема!

— У мене все є!

Це була історична фраза, наслідки якої в той момент не міг передбачити навіть сам власник дива. Само собою, він ніколи б, напевне ж, не повів Неандертайла до дзеркала, якби душа перед цим не розболілася, якби вечеря була калорійнішою, а лиха мати не потягнула за язик.

Але ж факт залишається фактом: Неандертайло здимів відразу, як тільки Василь Андрійович накоротко пояснив йому, які горизонти відкриваються з ванної кімнати.

Братанюк же із спокійною душею вирішив, що пора дрімати, однак у нього ще вистачило сміливості викликати задзеркальця і не дуже ввічливо нагадати, що не завадило б прибрати кімнату після невеличкої холостяцької гостини.

Коли ТОЙ смиренно схилив голову, Василь Андрійович додав, зваживши матеріальні можливості:

— І здай пляшки!

Задзеркалець змушений був пояснювати:

— Уже зачинено.

— Геній! Тоді спи.

Василеві Андрійовичу спалося нормально. Чи спав ТОЙ? Спав. А ось що снилося йому на вузенькому диванчику? Напевне, щось задзеркальне, щось із минулого, може, з дитинства, або з того минулого, коли він не був двійником.

А мисливець на ангелиць теж був у минулому. І в той же час уже належав майбутньому.

V. Солодкі меди

Неандертайло ще довго спливатиме то в тих, то в інших документах, якими обмінюватимуться міліцейські організації, прагнучи знайти злісного аліментника-втікача, але це їм ніколи не вдасться. І не тому, що ангелошукач змінив подобу чи жив по чужому паспорту.

Його, як десятки і сотні разів перед цим, жорстоко підвела під монастир доля.

Власне, послухайте, наскільки одностайно, хоч і за різних обставин, сім різних жінок, котрим випадало в різний час віддавати свої почуття Неандертайлу, говорили потім своїм дітлахам:

— Наш татко бував інколи і какою для вашої мами, але загалом йому треба співчувати — він шукав і не знаходив. Він був шукач!

О, бачите, навіть обмануті і покинуті стверджують: шукач.

А міліція і профком в один голос: бабник Неандертайло!

Треба ж, вибачайте, і розбиратися, де звичайнісінька розпуста, а де філософія життя.