Розділ «СІЗІФОВІ КЛОПОТИ»

— Гроші взагалі чи певна сума?

Задзеркалець питає це так, що Братанюк ніби спотикається: адже двійник мав би, напевне, виконувати його волю, якщо це диво таке, як лампа в Аладіна? Чому ж тоді іронічна, майже невловима усмішка в кутиках його вуст? Не двійник, значить?

Задумується Василь Андрійович. Думав же, що ось хоч ТОЙ буде врівноваженішим від нього самого, що знайде тепер підпору у самому собі задзеркальному…

Тьху! Геть можна заплутатися: він, Братанюк, цей, він і ТОЙ, а це ж наче повинно бути одне ціле.

Зупинитися, оглянутися, оглянуться!

Один ранок, а душа втомилася, ніби життя прожила, жодної миті не відпочиваючи!

Королева, сянганські закутки — все це тимчасове, все — дим, чогось би вагомішого…

От перенестися б останній ранок червня 1908-го і приперти звідти купу відеокасет про те, що пронеслося над Тунгускою. Аби всі, хто встиг за рахунок всесвітньої таїни прорватися в доктори й академіки, були присоромлені науковим подвигом сантехнічного неофіта із Лопуцькова. І щоб одразу прийняли мудре і всім зрозуміле рішення про перерахування своїх професорських і академічних зарплат у фонд розвитку наук, що не мали за собою катастроф. Скажімо, педагогіки.

Тільки ж якщо кожне шкільне світило почне одробляти ті колосальні суми, продукуючи й далі неопесталоццівські реформи, хто наших дітей учитиме?

А розплачуйся потім — Братанюк?

Краще рвонути на Чорну річку та прикрити собою Поета, заглянути в очі заблуді й попередити:

— Будеш проклятий правнуками!

Але ж історія вже відбулася? Вписалася? І не промахнеться ж? І, гляди, ще й у нього, Василя Андрійовича, пульне, аби не встрявав.

Ну, може ж буть?

Може, може, хоч Дантеса ж, мабуть, треба заслужити.

Та, як би там не було, чого обов’язково колупатися в тому, що відкипіло і гірчить? От вскоч навіть до Трої. На очах у всіх гірко обманутих троянців розбий ширпотребівську коняку, аби всі побачили приховане лихо, — де гарантія, що в отій катавасії самого не придавлять?

І якщо вже з кінця XX століття оцінювати скарбницю нашої духовної культури, хто скаже: яка ціна Гомеру без дощатого жеребця?

Це ж буде тільки 50 процентів «Іліади»!

Хе! Два кубометри пиломатеріалів, зліплені хитрими греками за проектом Епея, важать для історії зараз більше, аніж він сам, Братанюк!

Голова від таких проблем пухне.