Розділ «СІЗІФОВІ КЛОПОТИ»

Братанюк тягне апарат у ванну і, плутаючись пальцями, набирає номер, боячись, щоб Неандертайло не хватонув першим трубки.

Не встигає Неандертайло.

— Братанюк слухає.

— Це ти мене слухай, — Василь Андрійович кисне, почувши, що ТОЙ вже присвоїв його прізвище. — Ти не можеш відгадати шістнадцять по горизонталі?

— Можу, — ТОЙ навіть не дивується запитанню. — Але, по-перше, давайте домовимося не тикать. І чого хвилюватися? Займайтеся своїми справами, це по-друге. Чи вам просто цікаво? Але це пройде, гарантую. Мені здається, що ви просто-напросто ще не оцінили свого заздрісного становища. Включіть фантазію.

Василь Андрійович почав напружуватися.

Нічого не включалося.

Напружився ще.

Спало на думку, що на одну зарплату двох мужиків прогодувати важче, аніж одного. Тим більше, що ТОЙ же їсть, мабуть, як і кожен нормальний чоловік. А, гляди, захоче пундики кожен день? А куди повертатиметься після роботи?

Двоє Братанюків в одній квартирі… Дружина повернеться з відпустки…

Хе!

Це вже було справді інтересно: повертається дружина, він, Василь Андрійович, гляди, у відрядженні чи просто ще не прийшов, а ТОЙ — вдома…

Далі уявляти не хотілося.

А чому б, власне, і ні? Як мінімум, є тиждень холостяцької свободи, і він може пожити, як король. Заминка з королевою? Але ж це, мабуть, дрібниця, якщо є дзеркало.

Братанюк став перед дзеркалом. Зрештою, що йому — голову ж не одірвуть, якщо він хвилин десять проведе в компанії королеви. Влітку показували одну у «Времени», приїжджала в Союз з чоловіком, ще молода, висока, фігура непогана, ну, і все інше…

Все, що відбувалося далі, досить скрупульозно описала наступного дня запопадлива до сенсації і, само собою, продажна газета «Будуар герлз-рев’ю»:

«В останню хвилину.

Як стало достовірно відомо із придворних кіл, учора в королівському палаці почався Барбаро-Луїдорогейт. Наша її величність королева, чекаючи вранішньої кави в постіль, запримітила раптом біля ліжка незнайомого чоловіка, котрий мовчки і з цікавістю розглядав її.

Само собою, хазяйка будуару попросила мужчину відрекомендуватися, на що той знизав плечима, мовляв, якщо вже його не знати…

Але, наскільки могла зрозуміти наша її величність, назвався Базіліом і він не з європейського континенту, бо не міг нічого сказати ні по-іспанськи, ні по-французьки, ні навіть по-англійськи. Правда, у запалі освідчення, яке королева заперечує, він повідомив: «Іх бін гойте орднер» («Я сьогодні черговий», нім., прим, редактора. Дивне чергування!). Барбара-Луїдора так і не зуміла дізнатися, в чому полягає чергування Базіліо, бо на запитання німецькою він теж нічого не міг відповісти.