Не вбивай. Батурин.

майдану, геть на поле, як притягнули сани з села, прикріпили його посторонками, щоб і

повернутися не міг, накрили кожухом, і сани рушили з місця.

Ні уток, курочок,

Ні хати, ні жінки,

А стократ болячок

У твої печінки.

Сани скрипіли, сороміцькі пісні супроводжали їх. Кривда, якої Чечель не завинив,

верещала поганими, глупими словами. Зневажали батька, матір, навіть Господа Бога в небі.

Хотіли перекричати голос совісті, що все-таки десь там на споді п'яних душ ворушилася,

скигліла, як у шуварах смертельною кулею ранена чайка.

Поспішайся, Чечелику,

Чекає москаль,

Вже для тебе пристроєно

Осиковий паль.

Гу-у!

Вже для тебе застругано

Гостроверхий кіл,

Не трать сили,

Чечелику,

Спускайся уділ.