Не вбивай. Батурин.

якого б я не вжив у користь милості вашої, вважаючи себе його милості послом і адвокатом. Але

ж признати годиться, що також контрагенти наші не оставалися в довгу, їх контраргументи

зневолювали мене з офензиви переходити в дефензиву. Але оружжя я все-таки не склав і не

складаю, сподіваючися, що ваша милість, як вельми досвідчений політик, поступлять дещо зі

своїх постулатів, деякі з них переведуть під рубрику дезідератів, противна сторона також піде на

компроміси, і почин наш увінчається успіхом ad maiorem Dei, et magmficenriae vestrae.

Гетьман глянув у хитрі очі свого гостя і заперечив головою:

— Отче ректоре! На довгі торги в мене часу нема. Земля під ногами горить. «Hannibal

ante portas!»[5] Як людина начитана в істориках грецьких і римських, а також знаюча пізніші

аннали й volumina legum[6], зрозумієте, venerabilis pater[7], що за що-небудь я певної теперішності

за непевну будучність не проміняю. Краще живий хорунжий, ніж. умерший сотник. Мої бажання

мінімальні.

— А максимальні, милосте ваша?

— Максимальні — це те, до чого, безперечно, всякий народ має природжене право і чого,

певно, може, й у недалекій будучності, будуть добиватися освідомлення одиниці і цілі народи, —

ніким і нічим необмежена воля... Але скажіть мені, яке становище Карла?

— Становище Карла?

— Так. Його до мого проекту. Єзуїт зморщив чоло. Під напором того несподіваного

питання думка його стала зі здвоєною скорістю працювати.

— Його милість Carolus rex, не можу затаїти правди, рад довести до згоди.