Не вбивай. Батурин.

світлиці.

— А де ж архімандрит? — питався отця Никанора.

— Нездужає. Пересилає просфори для Вашої вельможності і просить балакати зі мною,

якби це він у своїй власній особі приїхав.

— Гаразд. Розгостіться, будь ласка, а за хвилину зайдіть до моєї світлиці.

Ченці обмилися, очистили з пороху чоботи і ряси, розчесали довгі бороди і намастили

волосся. Увійшла довірена служанка наказної гетьманші й попрохала отця Никанора до спальні

Кочубея.

— Будь ласка, — казала, — проходячи крізь покої, замикати за собою двері. Так його

милість Василь Леонтійович велів.

Отець Никанор пройшов три покої, замикаючи за собою важкі, старосвітські, скрипливі

двері защіпками, аж зупинився перед спальнею Кочубея, котрої двері були завішені килимом.

Звідтіля вийшов Кочубей зі свічкою в руці. Поставив свічку на стіл і попросив отця Никанора

сідати.

— Здорожений, — казав, — спічни собі. Сам пройшов усі покої кругом, запевнюючися, чи

в них нікого нема. Вертаючи, замикав наглухо двері.

— На важне й важке діло покликав я тебе, — почав. — З першої розмови нашої знаєш,

яке воно. Велика небезпека грозить вірі нашій святій і всім нам, що не хочемо покинути її. Не дай

Бог, щоб Україна повернулася під короля. На смерть замучать нас уніяти і ксьондзи католицькі,

остання нам виб'є година.