Мотря

Тодішня публікація листів викликала жваве зацікавлення до них з боку читачів, а також

дослідників та письменників. Вони почали з'являтись у різних часописах з найрізноманітнішими

коментарями, які намагались витлумачити характер зв'язків Мотрі та Мазепи. Часто ці листи

можна зустріти у вигляді прилог до найрізноманітніших видань про Мазепу.

Доля листів Мазепи на сьогодні невідома. Згідно монографії І. Борщака та Р. Мартеля,

мали вони на той час зберігатись "десь у московських архівах". Яким чином потрапили вони туди

— невідомо. Невідома доля листів Мотрі до Мазепи. Чи забрав їх гетьман з собою під Бендери

разом зі скарбом у вигляді 160 тисяч золотих червінців, з яких 40 тисяч, як твердив у своїй

хроніці М. Костін, дістались Карлу XII, а решта перейшла у спадок небожеві гетьмана

Войнаровському, — також невідомо. Багато дослідників вияснювали долю спадку; про долю

листів не згадував ніхто.

Документально невстановленими залишаються дати народження та смерті Мотрі, хоча її

особа притягувала до себе увагу дослідників.

Не зникає Мотря і в наступних книгах "Мазепи".

Публікація листів Мазепи до Мотрі дає можливість звірити і такий дразливий момент в

поцінуванні вартості твору, як передача прямої мови гетьмана.

1

"Моє серденько, мій квіте рожаний!

Сердечно на теє болію, що недалеко від мене їдеш, а я не міг очиць твоїх і личка

біленького видіти; через сеє письмечко кланяюся, всі [частини] тіла цілую любезно".