Частина перша

Брянцев Г. Таємні стежки

– А хіба в центрі він не міг влаштуватись?

– З такою плямою в біографії, як арешт батька – це не так просто.

– Професія брата?

– Інженер-геолог.

– Де він зараз?

Ожогін знизав плечима:

– Мабуть, там же, в Середній Азії.

– А не на фронті?

– Ні. Він інвалід і від військової служби звільнений.

– А точне місце його проживання?

Ожогін відповів, що, судячи з листа, якого він одержав перед самою війною, Костянтин мав намір оселитися в Ташкенті. Вдалося йому це чи ні – невідомо.

– Він писав із Ташкента?

– Так.

– Зворотну адресу давав?

– Головний поштамт, до запитання, якщо це можна вважати адресою.

Розмова з самого початку набрала характеру допиту. Марквардт швидко задавав питання і зрідка підводив голову, кидаючи на Ожогіна короткі погляди.

Юргенс у розмову не втручався. Він здавався байдужим до всього, що відбувалося, – зараз не він був тут старшим.

– Якщо ви попросите брата допомогти вашому хорошому приятелю, він це зробить? – спитав Марквардт.

– Гадаю, що зробить.

– Навіть, якщо він і не знає цієї людини?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 47. Приємного читання.

Зміст

  • Георгій Брянцев ТАЄМНІ СТЕЖКИ

  • Частина перша
  • Частина друга

  • Частина третя

  • Епілог