– Нічого. Просто цікаво. А чому ви нікуди не переїдете?
– У мого старого тут бакалійна лавка. Просто завод, ось, закрився.
– То чому ж ви не виїхали?
– Куди?
– Та будь-куди.
– Нащо?
Даґні подивилася на відра: дві прямокутні бляшані місткості з мотузками замість ручок; раніше це були каністри для мастила.
– Послухай, – попросив Ріарден, – покажи нам дорогу до заводу, якщо вона є.
– Доріг тут багато.
– А машина пройде?
– Мабуть.
– І яка?
Чоловік напружено замислився, намагаючись розв’язати проблему:
– Ну, якщо ви звернете ліворуч від школи і поїдете просто до кривого дуба, там і буде дорога, що цілком годиться для вашої машини, якщо тільки дощу не було кілька тижнів.
– А коли востаннє був дощ?
– Учора.
– А іншої дороги нема?
– Ну, якщо ви зможете проїхати Гансоновим пасовищем, а потім крізь ліс, там буде хороша міцна дорога, до самісінького потічка.
– А через потічок міст є?
– Нема.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Атлант розправив плечі. Частина І. Несуперечність» автора Розенбаум А. З. (Айн Ренд) на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IX Сакральне і профанне“ на сторінці 29. Приємного читання.