Розділ VII Експлуататори та експлуатовані

Ріарден усміхнувся і теж глянув на рейки. А потім перевів погляд уздовж колії на схили, до крана колієукладача. На мить у її полі зору опинився лише його профіль і синьо-зелена стьожка, що перетяла простір.

– Ми зробили це, правда ж? – промовив він.

Ця мить виправдовувала всі зусилля, всі безсонні ночі та німі битви з відчаєм; це все, що їй було потрібно.

– Так. Ми зробили.

Даґні відвернулася, зауважила на лінії старий кран і подумала, що його зношені троси давно пора замінити: думки були неймовірно ясні, як тоді, коли, вийшовши поза межі будь-якого почуття, дістаєш винагороду – відчути все, що лише можливо пережити. «Наше досягнення, – подумала вона, – наше визнання. Немає на світі сильнішої близькості». Тепер вона могла повернутися до найпростіших і найзвичніших потреб, адже все, на що вона лише гляне, тепер набувало сенсу. Намагалася зрозуміти, звідки в неї така впевненість, що Ріарден цілком поділяє її почуття.

Рвучко розвернувшись, він попрямував до своєї автівки. Даґні пішла за ним. Вони не дивилися одне на одного.

– За годину маю летіти на схід, – мовив він.

Даґні вказала на машину:

– Де ти її взяв?

– Тут. Це «Гаммонд». Єдиний, хто зараз робить путні машини, – це Гаммонд. Я щойно її купив.

– Вона розкішна.

– Атож.

– Поїдеш нею до Нью-Йорка?

– Ні. Її мені доправлять. Я прилетів сюди своїм літаком.

– О, справді? А я їхала з Шаєнна – мала оглянути колію. Але тепер мушу якнайшвидше бути вдома. Візьмеш мене? Можна, я з тобою полечу?

Ріарден не відразу відповів, і Даґні це завважила.

– На жаль, не вийде, – відповів він, і Даґні його інтонація здалася трохи грубуватою. – Я лечу не до Нью-Йорка, а в Міннесоту.

– Шкода. Доведеться летіти рейсовим, якщо він сьогодні ще буде.

Даґні провела поглядом його машину, що зникала за крутим поворотом, а через годину вже й сама під’їхала до аеропорту. Невеличке летовище розташувалося всередині розірваного ланцюжка тоскних пагорбів. Тверду нерівну землю вкривали пластівці снігу. В одному кінці поля височів стовп маяка, з якого додолу звисали дроти; решту стовпів повалив буревій.

До неї вийшов черговий.