– Я читала одну статтю, – мляво мовила одна з жінок, – в якій ішлося про те, що важкі часи корисні для нас. Добре, що люди біднішають. Зараз прийняти злидні – це моральна чеснота.
– Можливо, – невпевнено мовила інша дама.
– Нам не варто перейматися. Я чула десь, що все це марно – хвилюватися чи когось обвинувачувати. Ніхто з нас не може змінити ситуації і ніхто не здатен одне одному допомогти. Нам слід навчитися просто терпіти.
– А який у цьому сенс? І в чому полягає людська доля? Хіба не в тому, щоб усе життя сподіватися і нічого не отримувати? Мудра людина не має ілюзій.
– Думаю, це правильне ставлення.
– Хтозна… Я давно вже не знаю, що є правильним… Та і як ми можемо про це знати?
– Атож. Бо хто такий Джон Ґолт?
Даґні рвучко розвернулась і пішла від них геть. Одна з жінок пішла слідом.
– Але я знаю, – мовила м’яко і таємничо, готова розкрити таємницю.
– Знаєте що?
– Я знаю, хто такий Джон Ґолт.
– Хто? – напружившись, запитала Даґні й зупинилася.
– Я була знайома з чоловіком, який особисто знав Джона Ґолта. Чоловік той приятелював із моєю двоюрідною бабусею. Він був свідком усіх тих подій. Місіс Таґґарт, чи знаєте ви легенду про Атлантиду?
– Про що?
– Про Атлантиду.
– Туманно, а що?
– Острови Благословенних. Так їх називали греки тисячі років тому. Вони стверджували, що Атлантида – це місце, де загиблі герої знаходили щастя, про яке ніхто не знав у цьому світі. Місце, куди могли увійти лише справжні звитяжці, й вони робили це, не вмираючи, бо носили в собі таємницю життя. А потім усі забули про Атлантиду. Але греки знали, що вона існує, і намагалися її знайти. Дехто казав, що вона була під землею, схована в самісінькому серці Землі. Але більшість стверджували, що це – острів. Осяйний острів у Західному Океані. Можливо, йшлося про Америку. Та греки так її і не відшукали. Минули століття, і люди почали казати, що це лише легенда. Вони не вірили, але все одно шукали; знали, що Атлантиду необхідно знайти.
– А який стосунок до неї має Джон Ґолт?
– Він знайшов її.
Даґні втратила інтерес.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Атлант розправив плечі. Частина І. Несуперечність» автора Розенбаум А. З. (Айн Ренд) на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VI Некомерційне“ на сторінці 25. Приємного читання.