Талан (скорочено)

Жалівницький. Ось і Котенко... (Дає гроші).

Лучицька. Спасибі йому... І в нього добре серце... Відслужу... (Маринці). Сховай! (Передає гроші).

Лемішка (теж з вінком). Благодійниці нашій!.. Неньці нашій!.. Сонечку нашому!

Лучицька (обнімає його, не допускає до руки). Таточку мій, ріднесенький! Мені у вас... цілувати руки!.. Спасибі, спасибі!.. Стільки мені радості! (Дедалі більше хвилюється, швидше дихає, дуже захоплюється радістю).

Хористки й хористи (з тортами й рушниками). Від хору з повіншуванням і пожаданням усього кращого, а найпаче здоров'я! (Передають Маринці).

Лучицька. Спасибі, спасибі!.. І дітки не забули... Всіх, всіх обнімаю! (Цілує всіх).

ЯВА 8

Ті ж і Юркович.

Юрков ич (вбігає, весело). Непорівнянній диві нашій до самої землі! (Цілує руки). Хворобу — набік, ворогів — під ноги, а славою покотити по всьому світу!

Лучицька. Спасибі... І цей згадав!.. Тільки ворогів не топтати... а добром вітати... то їх не буде!..

Юркович. Ну, не кажіть: ось я свого хазяїна як не вітаю — не прибавляє копійки на строчку та й не прибавляє.

Лучицька. Вже з своїми... строчками... і мене розсмішив!

Юркович. Ще й не так розсміємося!.. Ще гопака з вами вшкваримо! Як маму кохам... А може й я свого кину... та до вас? (Запримітивши загальний настрій, замовкає).

Маринка знову дає Лучицький ліки.

Ю р к о в и ч (відходить убік, виймає зошит і починає щось там писати). Материал хороший: два фельетона и три воспоминания.

ЯВА 9

Ті ж і студенти.

1-й студент (кладе до ніг Лучицької вінок). Від усіх товаришів українців вітаю наше сонце, що зійшло й освітило славою рідний край! Хай же воно сяє ще довго і огріває теплом усіх обійдених і задубілих! (Цілує шанобливо їй руку).

Лучицька. Дякую... всіх обнімаю... не можу вимовити... радість забиває дух... (Усміхається щасливо, плаче, частіше хапається рукою за серце).

2-й студент (кладе до ніг Лучицької вінок). От имени товарищей великороссов приношу дорогому и родному всем нам таланту искренний привет и наилучшие пожелания! Работая на благо нашей возлюбленной родины, вы тем самым украшаете и венок отечественной славы. Живите же и пленяйте нас и наших южных братьев вашей дивной игрой, вашим симпатичным при-званием!