30. VIII. Приїхав з II пром[89] інж[90] І. В. Шенгер з дружиною. Дружина його ходила до Мороза говорити відносно приїзду сюди до чоловіка.
Мороз одповів, що тепер не час, що одкладено на весну і що справа залежатиме від того, як працюватиме її чоловік.
Ой, коли б і мені такого не було, щоб на весну, а там ще на весну і т. д. …
Проф. П. Н. Петрусевич приїхав із сангородка в Чиб'ю: призначено його на лектора в гірничий технікум. Рад він дуже.
А тут якраз і дружина його приїхала! Так от людині в ці часи горя й розпуки й блисне якийсь промінь радості!
Погода весь час добра. Ночами невеличкі,— але невеличкі! — похолодіння, іноді з морозцями.
Листів од Варі нема! Що значить? Помойому, вже пора б одержати листа.
31. VIII. Працюю в редакції. Гнусно. Гнусна не робота, а гнусно працювати з таким «типиком», як Барятинський.
Але що поробиш? Весь час напружений стан і стеження за кожним рядком у газеті, щоб не підвів. Ух, не бачив такої сволоти.
Він з князів. Дегенерат. Крисине шолудиве обличчя з рідкими гнилими зубами, низькорослий і весь час смикається! Йому, він каже, 28 років. І в той же час — «15 років в Черв[91] Армії». «Арихметика» не в пошані, як бачите. Коли я йому про це зазначив, засміявся:
— Меня мальчиком в гр [92] войну полк подобрал и воспитывал.
Він був уже в лагерях — раніше на Біл [93] Балт[94] каналі — і архітектором, і інженером… Скрізь — «тухта».
Чому я пишу про таке гівно?
Та тому, щоб показати, що з князів виходить, коли зідрати з них корону, коли поскидати з них князівські мантії. Мразь, підлота й стерво!
Надійшли і надходять газети про 1й Всесоюзний з'їзд письменників.
Крику й галасу багато! Ну, ясно, що нічого «матеріального», крім «Брусків», «Піднятої цілини» і т. п. (набило вже оскому), нічого письменники до з'їзду не принесли.
Доповідь Горького. Як і завжди, і повсякчас, Горький — раб знання. Цілі купи знання про розвиток культури в його доповіді. Конкретно про літературу небагато. Єдине, що цінного в доповіді, це визначення соціалістичного] реалізму (нарешті) і різниця між соціалістичним] реалізмом і колишнім реалізмом.
Соціалістичний] — «утверждающий».
Колишній — «критический».
Чітко принаймні. Можна погодитися чи ні — це справа інша, але нарешті сказано: «що ж воно за їден — той соцреалізм».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З неопублікованого 1934–1943“ на сторінці 19. Приємного читання.