Розділ «ПРИМІТКИ»

Далі, внизу, позначено титул керівника товариства і підпис «Ужвій».

Напевно, це прохання відіграло свою роль в написанні твору про Г. П. ЗатиркевичКарпинську.

Подається за першодруком.

С. 291. Борисоглібська (СидоренкоСвидерська) Ганна Іванівна (1868–1939) — українська актриса дожовтневого і радянського театру, народна артистка УРСР (1936).

ЛитвиненкоВольгемут Марія Іванівна (1892–1966) — українська радянська співачка, народна артистка СРСР (1936), лауреат Державної премії СРСР (1946).

Юренєва Віра Леонідівна (1876–1962) — російська актриса дожовтневого і радянського театру, працювала в театрах в Одесі, Києві та ін.

Пасхалова (Чегодаєва) Анна Олександрівна (1869–1944) — російська актриса дожовтневого і радянського театру, працювала на Україні в театрах Харкова, Одеси, Києва.

Полевицька Олена Олександрівна (1881–1973) — російська актриса дожовтневого і радянського театру, працювала на Україні в театрах у Харкові, Києві.

Токарева Марія Олександрівна (1894–1964) — російська радянська актриса, народна артистка РРФСР.

Літній театр Купецького зібрання в Києві — збудований 1899–1901 pp. за проектом архітектора Брадтмана. Поблизу філармонії двоповерхове дерев'яне приміщення з добре обладнаною сценою. Тут виступали корифеї українського театру М. Л. Кропивницький, М. К. Садовський, М. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька, Г. П. ЗатиркевичКарпинська та ін. Під час окупації Києва денікінцями приміщення театру згоріло.

С. 293. Інститут благородних дівиць (Інститут шляхетних дівчат) — навчальний заклад закритого типу, до якого приймали дівчат шляхетного (благородного) походження. Працював з 1838 р. на Печерську (теперішня вулиця Жовтневої революції).

Сергій Єсенїн (Вечір артиста Бориса Чернова). Вперте надруковано, під назвою «Цікавий вечір», в газ. «Радянська Україна». — 1956.— 3 берез. Подається за рукописом.

С. 293. Єсенін Сергій Олександрович (1895–1925) — російський радянський поет, лірик.

С. 294. Івнєв Рюрик (псевдонім Ковальова Михайла Олександровича, нар. 1891р.) — радянський поет і прозаїк, близький друг С. Єсеніна.

Шаршеневич Вадим Габріелович (1893–1942) — російський радянський поет, перекладач.

А кому, справді, сором? Вперше, під рубрикою «Фейлетон», надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1956.— 25 лип. Подається за першодруком.

С. 295. Параконьєв Костянтин Йосипович (нар. 1920 р.) — український радянський актор і режисер, народний артист УРСР (1979), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1970).

Тимош Лідія Петрівна (нар. 1918 р.) — українська радянська актриса, народна артистка УРСР (1968).

«Думки про сміх». Вперше, під заголовком «Друзі «перчани» (рубрика: «Майстри сміху»), надруковано в журн, «Зміна», — 1956.— № 6.— С. 23. Подається за рукописом.

С. 297. БеШа (псевдонім Шаповала Бориса Мойсейовича, 1895–1968) — український радянський графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (1967).