TextBook Ви п'єте її не з бокала, а навхилки, але то нічого…
Нічого навіть і те, що вода поллється на груди вам. Цього ви не боїтесь, — плям на «шифоні» чи на «піке» у вас не буде. На гарячі груди вам литиметься вода, а враження таке, як у вас там у Харкові, коли «найдорожча й найкраща» до вашого серця свою наманікюрену ручку прикладає…
Отака вода з тикви після п'ятої ручки.
Та не тільки після п'ятої, а й після першої… і після другої… Після кожної…
Не траплялося з вами ніколи такого?
Шкода!
Ви б тоді знали, що таке жнива, й не питали б у мене:
— А де ж воно болить після п'ятої ручки?
Болить воно зразу отут — у правім плечі… Й отут — у лівім плечі…
Смика в лівім лікті, бо:
— КіссяІ Кісся до себе! На п'ятку, на п'ятку більше! П'яткою беріть!
Коли ви кінчили шосту ручку й станете після того прямо, тоді зігнуться не дає. Поперек ваш як дошка…
Коли ви скінчили шосту оту ручку й сядете, зігнувшись, вам випростатись не дає… Поперек у вас, як арка… Дугою в вас поперек!
Тремтять у вас руки, тремтять у вас ноги, тремтить у вас черево, нігті навіть у вас тремтять…
Серце ваше як дзвіночок, а печінка як чавун… Гуде…
— Жнива…
* * *Дурниці, кажете?
Ніколи коси в руках не держав, три ручки пройшов і хекає під копою…
Ні, високоповажані…
Борис Степанович (а про Бориса Степановича тут кажуть: «То добрий косар»), — так Борис Степанович казав оце:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 17. Приємного читання.