TextBook — Гоню!
— Виссало?
— Хай воно йому здохне!
— Та ти сам би оце випив глечиків зо три, щоб недаром бігать!
— Іди к чорту!
— А я тобі казав: вимасти дійки кізяком — не виссало б!
— А я тобі казала: зроби з гвіздків намордник — не виссало б!
А лелека стоїть на одній нозі на хаті, дивиться на хазяїв, сміється й думає: «Якби оце вимазати хазяїна в кізяки, а хазяйці ремінець із гвіздками почепити, — молоко було б!»
«Тихесенький вечір на землю спадає…»
Виссало!
КОСОВИЦЯ
Коли трава в'яне…
Тоді вона сіріє й жовкне, і стебло її зморшками береться, і нема в ній життя, отого життя, що й зі стебла, і з листа зеленого силою дзвенить…
Тоді хилить трава голову й чекає…
Вона, мабуть, знає, що прийдуть білі штани й біла сорочка, що дзенькатиме від мантачки коса, що з отої дірки, що під брилем, вискочить:
— Господи, благослови!
І гостра криця в стебло впнеться… А трава ляже на бік у покоси, й засохне. І нема вже трави, а є тоді сіно… А сіно те з соломою перемішають, кинуть у ясла… І тертимуть колись зеленобуйну траву кобилячі або волячі зуби…
А потім упаде вона кізяком у хліві, зберуть її докупи, поллють водою й міситимуть із неї «цеглу».
Горітиме потім та цегла й димом піде або зостанеться попелом на вгороді, де й вікуватиме, аж доки не засурмлять сурми архангельські і не сяде «Оченашу» на престолі і не скаже:
— Товаришу Іване Кіндратовичу Недодериматня, а якої ви трясці не вгноювали попелом ріллі своєї?.. Не знали, що попіл для вгноювання штука хороша? А про те ж у газетах раз у раз писалося!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 13. Приємного читання.