Ах, такої ночі!..
* * *Ах, такої ночі!..
Такої ночі, коли не стрибають коники, коли гостро пахнуть васильки, коли вогка трава шовкова, коли коса тихо-тихо в траві йде, коли трава тихо-тихо падає зеленим покосом на мать — сиру землю, — такої ночі тихий спокій на душу спадає, мрії очі застилають і лагідна думка заколисує сторожкість твою… Тоді плечі напівсвідомо тягнуть косу, бо ніч тоді зачаровує.
— Косиш, сучий сину?
— Кошу…
— Чию траву, ідоле, косиш?
— Та я…
Тоді не стрибають коники, тоді не пахнуть гостро васильки, не шумить трава шовкова, не б'є дзвоном перепел… Тоді болять боки, тоді й червона кров капає на мать — сиру землю…
Тоді серед п'яної ночі терпке й тоскне: — Ох! Ох! Їй-богу, більше не буду!
Ах, такої ночі можна заприсягтися й перед потрощеним кіссям.
* * *І випливає місяць золотий над запаскою ночі полтавської.
Місяченьку бліднолиций,
За хмару краще б ти сховавсь,
Не світи, бо вже немає
Того, хто так мене тут одлатав.
* * *А трава шовкова шумить:
— Косіть чужу траву, не захоплюючись…
Коснув і озирнись. Коснув і озирнись…
Коли чорна запаска ночі полтавської луг обгортає…
«У КОЛЕХТИВИ!»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 20. Приємного читання.