TextBook Як треба «колехтив» подивитися, так для цього проситься вісімнадцятилітню кобилу з лошам і гарбу. Кобила в гарбу запрягається, лоша ззаду теліпається, на гарбу три нас чоловіка сідається і сильно ту кобилу за віжки смикається:
— Ннно!
То ми в «колехтив» поїхали…
Перед тим у Володимира Панасовича питається:
— Ви ж дорогу знаєте?
— Знаю.
— Нно.
«Колехтив» — та це але за Пслом гора висока, така гора висока, що гніда кобила разів сім зупиняється, доки порожню гарбу на ту гору витягне…
А потім уже проста дорога, степом… Так отією дорогою простою аж до Куп'єватого, тобто аж до колективу.
Праворуч од вас Броварки, село таке над Пслом, — так ви туди не їдьте, бо то буде вбік.
Ви їдьте просто і вже як доїдете до шляху, що з Манжелії на Федорівку, так тоді вже Володимир Панасович скаже:
— А от уже і я не знаю: чи отак слід їхати, чи отак? Верніть цоб, — здається, отуди…
Ви повертаєте «цоб» і їдете, аж доки не визирне з жита баба.
— Бабусю, куди тут на Куп'євате?
— А чого ж ви сюди їдете? Вам же отам була дорога, туди б і їхали! Воно, положим, можна й сюди, та це круга дасте верстов із двадцять. Ви вертайтесь і тим шляхом їдьте, проїдете трохи, тоді отуди, а як отуди проїхали, тоді звертайте отуди, а потім отуди, і вже звідти отуди… І так аж до Куп'єватого… А самі звідки, що дороги не знаєте?
— Та ми не тутешні…
— Так їдьте, значить, отуди. Там і Куп'євате… А то можна й сюди, тільки ж сюди дуже далеко…
Вернулись ми отуди… Потім отуди, отуди й отуди… А по дорозі скрізь:
— Куди на Куп'євате?
— Тррр! На Куп'євате, кажете? Драстуйте! На Куп'євате, так це отуди, а потім отуди, а звідти отуди, там звернете отуди і там візьмете отуди. Вогню нема?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 21. Приємного читання.