TextBook — Ви ж священик! Вам дольжно буть звєсно, в чому тут сила!
— Не знаю, православні! Нічого не знаю! І зник…
* * *А в церкві!..
Просунуться не можна… свічок… свічок… свічок… Із вівтаря визирає піп в єпітрахилі… Вартує… Молебні… Акафісти…
Заробіток добрий.
Стоять купами перед іконами, перед плащаницею, перед охрестами… І чуєте:
— Он! Он! Дивись! Не було нічого, а тепер бачиш?!
— Та де? Нічого не бачу!
— Та он же! Бачиш біле!
— Та, може, воно так і було?
— Ні, то вчора поновилося.
Якась баба поклони гріє, аж лоб тріщить. А титар за столиком:
— Єта вісім! А єта дванадцять! А вот єта двадцять п'ять!
* * *Кругом церкви гуртків ще більше.
Якийсь студент доводить, що ніякого чуда нема.
— Це природні явища, граждане! Золото під впливом змін в атмосфері іноді ніби поновлюється. Може, й тут це трапилось. А найпевніше, що так і було. То тільки ніхто не звертав уваги!
— «Було»?! Бач який! Верзе!
— Не віриш сам, так і не базікай тут!
— Темнота ваша…
— Не слухайте його, православні… Я всю біблію проізошла! Там про все єто єсть!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки київські“ на сторінці 9. Приємного читання.