Коваль із Великого Вутона

Його головний намір полягав у тому що торт має бути солодким та пишним; і

він вирішив що слід його цілковито покрити цукровою глазурою (яку Учень

вмів добре приготувати). „То зробить торт слічним і феїсто-чарівним,”

думав він. Феї та цукорки то були дві речі з його бідних знань про смаки

дітей. Феї він вважав не вписувалися в певні рамки; але до цукорок він

далі мав пасію. „Ах! Феїсто-чарівно,” мовив він, „то дає мені одну

ідею.”; і так йому прийшло до голови що він може увіткнути маленьку лялю

на верхівку посередині Торту, зодягнену у все біле, в руці вона буде

тримати чарівну паличку з блискітковою зірочкою на кінчику, і ще буде

напис КОРОЛЕВА ФЕЄКРАЮ рожевою глазурою довкола її ніг.

Але коли він почав готувати складники для тортоготування, він виявив що

має тільки слабенькі спомини про те, що має міститися в_с_е_р_е_д_и_н_і

Великого Торту; тож він заглянув до деяких старих рецептових книг що їх

залишили по собі попередні кухарі. Вони були затяжкі для нього, навіть

якщо йому вдавалося розібрати писанину, бо згадувалося там про багато

речей про які він ніколи не чув, а деякі він вважав що забув і тепер не

було часу їх дістати; але він подумав що може скористатися кількома

прянощами, про які писала книжка. Він пошкрабав голову і згадав старе

чорне пуделко з кількома різними секціями в яких останній Кухар якось

тримав прянощі та інші штучки для особливих тортів. Він не заглядав туди