Коваль із Великого Вутона

Залі селяни дотримували свої зустрічі і суперечки, і свої громадські

святкування, і свої сімейні зібрання. Тож Кухареві була робота, прецінь

до усіх тих нагод мав він зрихтувати належне їдження. Для фестивалів, що

їх було багато в тракті року, ідження яке вважали належним, мало бути

пишним і мало його бути багато.

Був у них один фестиваль, на який усі довго чекали, бо то був єдиний

фестиваль, який дотримували в зимі. Він тривав протягом одного тижня, а в

останній його день при заході сонця відбувалася забава звана Празником

Добрих Дітей, куди небагатьох було запрошувано. Безсумнівно, декого

вартого запрошення оминули, а декого не вартого запросили через помилку; бо так буває, хоч ті хто влаштовує такі справи й намагаються бути

ретельними. В кожнім випадку дитина мала нагоду потрапити на Празник-24

головно лиш при нагоді святкування своїх уродин, бо дотримували забаву

тільки одного разу на 24 роки, і на неї запрошували тільки 24 дитини. На

ту оказію Майстер Кухар мав дуже постаратися, і на додаток до багатьох

інших файних страв звичаєм для нього було зготувати Великий Торт. Ім’я

Кухара пам’ятали перш за все за досконалістю (чи навпаки) у зготуванні

того торту, бо Майстер Кухар рідко чи ніколи не доживав на посаді

достатньо довго аби зготувати ще один Великий Торт.

Щоправда, одного разу, діючий Майстер Кухар, на подив усіх, бо не

траплялося того досі ніколи, раптово оголосив що потребував вакації; і