Входить Нацiєвський, з накидкою в руках, а потiм Омелько.
Нацiєвський (надiва накидку). Це так! Невеста з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тiлько сватаю дiвку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Нi, шукайте собi дурнiщого. (Бере гiтару пiд полу.) Давай бог ноги вiд такого шлюбу. Пiду наче у проходку i - поминай, як звали! (Хоче йти).
Входе Омелько.
Омелько. Ану, скиньте лиш чоботи, посидьте трохи босi, тепер тепло…
Нацiєвський (набiк). От тобi й маєш! (До Омелька.) З якої статi? Для якої надобностi?
Омелько. Та я достав трохи галанської сажi, то по-чистю, щоб блищали… Я вмент… я чистив i письмоводителевi, i…
Нацiєвський. А!.. Не нужно, брат. Скажи менi, чи тут є корчма?
Омелько. А як же без шинку? Отут зараз за мiстком… Без шинку не можна.
Нацiєвський. То я пiду трохи пройдусь, а кстатi у мене є дiло до жида… (Пiшов.)
Омелько (один). Похмелиться пiшов… I не диво! У чоловiка голова трiщить пiсля вчорашнього, по собi знаю. А нашi завели сварку за кумiв. Ну й чуднi! На тройцю ще тiлько весiлля, та, може, й дiтей у Марисi не буде, а вони вже збираються хрестить онука!.. Старий хоче кумом полковника, а стара - копитана! I таке пiдняли, що страх! Стара вже двiчi за качалку хапалась!..
ЯВА VII
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мартин Боруля» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА VI“ на сторінці 1. Приємного читання.