TextBook Мартин, а за ним хлопець вносить п'яльця; потiм Марися.
Мартин. Отут, хлопче, постав та й iди собi.
Хлопець ставить п'яльця на мiсто i виходить.
П'яльця! I нехитра штука, а зараз красу господi придали. Якось аж веселiше горниця дивиться. Нехай Марися вчиться. Сидоровичка обiщала показать, спасибi їй. От i благородна кума в пригодi стала! Кумiв завше треба вибирать значних i благородних! А як, бог дасть, Марися вийде замiж, то первого онука он як охрестю: кумом вiзьму, полковника Лясковського, а за куму - генеральшу Яловську.
Входе Марися i пада йому в ноги.
Що це?!
Марися. Не губiть мене, не топiть мене - я у вас одна!
Мартин. Ото господи, як злякала, аж ноги затрусились… Встань! Чого тобi?
Марися. Не вiддавайте мене замiж за того жениха, що приїде з города, - я його не люблю, я за нього не хочу…
Мартин. Як?! За благородного чоловiка не хочеш? За кого ж тебе тодi вiддать?
Марися. Вiддайте мене за Миколу.
Мартин. Свiт навиворiт. Панночцi - мужика забажалось!.. Не смiй менi про це й заїкаться!
Марися. Я люблю Миколу, i вiн мене любить, ми будемо щасливi…
Мартин. Що то за слово таке - любить? Кажи менi, що то за слово таке?.. Га? Що воно означа: чина чи дворянство?
Марися. Я не вмiю розказать… Я…
Мартин. Видумка! Витребеньки! Баб'ячi химерики! Чина, дворянство треба любить, а другої любовi нема на свiтi!..
Марися. Я собi смерть заподiю, коли…
Мартин. Не сердь мене, бо я порву на собi всю одежу!.. Чуєш?.. Здурiла дiвка, ще й не розглядiла добре благородного жениха, а вже ерегується! Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пiшла б за нього, - от приїде, то побачиш!.. А про Миколу i не думай! Та я скорiще вб'ю тебе, нiж вiддам за мужика; я тебе з дому вижену, я тебе!.. Та я не знаю, що зроблю!.. От дiтки! Ти для них пiклуєшся, побиваєшся, з шкури лiзеш, а вони, замiсть дяки, серце тобi надвоє роздирають! Мало менi муки з Красовським i так, та ще тебе вiддам за мужика, щоб вiн зуби скалив?.. Iди! Жених, може, вже з гори з'їжджає… Iди одягнися менi у нове плаття, а цих речей щоб я бiльше не чув!
Марися. Тату?..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мартин Боруля» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА V“ на сторінці 1. Приємного читання.