Розділ «ЯВА II»

Входе Мартин.

Мартин. Чого ви тут стовбичите?

Омелько. Стола вiд Сидоровича принесли.

Мартин. Ага! Ну, бiжи ж ти, Омельку, принеси умиваться паничевi.

Омелько i Трохим виходять.

Ще спить. Сказано, чиновний чоловiк, не то що простий шляхтич: ще й чорти навкулачки не бились, а вiн схопиться i гасає по хазяйству!.. Нащо Вже я, от, здається, зовсiм вибився на дворянську линiю, а не можу уранцi довго спать - боки болять, а треба привчаться! Воно якось так зовсiм другу пиху тобi дає. Прийшов хто рано, чи там яке дiло по хазяйству, а ти спиш! "Дома пан?" -'питають. "Та ще сплять!" О! I всi на пальчиках… Безпремiнно заведу такий порядок: чи прокинувся, чи нi, а буду лежать до снiданку.

Омелько несе ночви i вiдро води.

Що це?

Омелько. Та умиваться ж.

Мартин. Ну i що тобi сказать? Де ж ти бачив, бусурмене, щоб люде в ночвах умивались? Поросят тiлько у ночвах патрають, а ти хочеш благородного чоловiка…

Омелько. Та я ж письмоводителевi над ночвами цiле вiдро води на голову вилив.

Мартин. То iнча рiч - чоловiк сирий i на похмiлля.

Омелько. А цей хiба тверезий вчора лiг?

Мартин. Не твоє дiло! Iди вiзьми велику дерев'яну миску i води в полив'яний глечик.

Омелько. I щоб то вiдразу сказать, а то носись. (Пiшов.)

Мартин (один). Треба десь такого служку достать, що при горницях був, бо Омелько старий для послуги, нiчого не тяме.

Омелько вертається з глечиком i мискою.

Там постав, i якщо спить, то навiдайся через яке врем'я. Омелько пiшов у другу хату, входе Палажка.

Спить ще. А що, як там, душко, у тебе: чи все готово?