TextBook Мартин, а потiм Степан i Палажка.
Мартин (один). Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було "Мартин, дядьку Мартине", а тепер - пан!.. Нiчого, призвичаяться!
Входять Степан i Палажка.
Палажка. Гляди ж менi сорочок, платкiв, щоб не порозкрадали. Там я тобi вирiзала три пари нових онучок i все поскладала як слiд.
Мартин. Яка це в тебе шинеля? Я ж тобi казав: зроби таку, як у столоначальника.
Степан. Сукна не стало на дармовiса.
Мартин. На ж тобi грошей i безпремiнно зроби дармовiса (дає), та купи самуваря, чаю, сахарю i… кофiю i пришлеш з Омельком. А там, що останеться, вiзьмеш собi: може, рукавички купиш… Дивись, як люде, так i ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засiдателя; одежа - перве дiло. Та ще не забудь про те, що я тобi казав: нехай приїздить хоч i на наших конях - я його i назад одiшлю.
Палажка. Хто?
Мартин. А, послi! Як приїде, тодi побачиш. Присядьмо ж на дорогу, так годиться. Я на недiлю пришлю Каєта-ну Iвановичу вiвса i сiна, а ти, Стьопа, нагадай йому про мендаль…
Входе Омелько, в чоботях i в дранiм кобеняку.
Омелько. Та йдiть, бо Кулкат не стоїть, аж ляга.
Мартин. Ти б ще мiшок драний надiв на голову. Вiн там осоромить панича! Надiнь менi добрий кобеняк!
Омелько. Та ви ж за кобеняк нiчого не казали, а тiлько за чоботи! (Набiк.) От наказанiє господнє з таким паном: звелiв надiть чоботи, а чiпляється за кобеняка. (Пiшов.)
Мартин. Ну, тепер з богом! (Встає.) Прощай. (Цiлує Степана.) Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам'ять… трись, трись меж людьми - i з тебе будуть люде!
Палажка. Здоров'я бережи, шануйся, сину. (Цiлує його.) Молися богу по книжцi.
Степан. Прощайте, папiнька! Прощайте, мамiнька!!
Мартин. Кланяйся ж там Каєтану Iвановичу, Свириду Петровичу…
Виходять.
Завiса.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мартин Боруля» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА VIII“ на сторінці 1. Приємного читання.