Мартин, а потiм Трохим i Омелько.
Мартин (один). Довго ж нема Омелька! Певно, привезе жениха. Та вже пора б йому й приїхать давно. Треба буде попросить на вечiр Протасiя; вiн гарно i багато умiє балакать… А важко i в дворянствi жить: рэзходу, розходу, - са.ми.м уробить якось, не приходиться…
Входе Трохим.
Трохим. Пане! Наших двi пари волiв i двi корови зайняв економ у двiр.
Мартин. Де ж вони паслись?
Трохим. Та в чередi, з череди й зайняв!
Мартин. Як вiн смiв?!
Трохим. Так пан Красовський звелiв.
Мартин. О, виродок з шляхетського заводу! О, гайдамака! Грабитель! За що ж?
Трохим. Каже, що на вас накинули чинш i поки не заплатите - не вiддасть.
Мартин. Не вiддасть?.. Бери палицю i менi знайди доброго дрючка!.. Я їм покажу… Я… Ми їм покажемо!
Трохим. Нi, пане, я не пiду. Вiн похваляється i вам на спинi горба зробить. Каже: Боруля добивається бумажного горба, а я йому на спинi горба надрюкую.
Мартин. Хто це казав?
Трохим. Економ.
Мартин. О, хлоп поганий! Вiн, наймит Красовського, менi горба зробе? Менi?.. Та я… Запрягай коней, поїду зараз в стан! Це грабiж, грабiж!…
Трохим. Нема ж натачанки ще з города.
Мартин. Бiжи до Сидоровички, позич.
Трохим пiшов.
Граблять!.. Граб… Граб… Це менi ще i на руку - нехай граблять!.. Разом за все отвiт даси! Нi, пане Красовський, Боруля ще потягається з тобою! Мабуть, почув, що дiло в герольдiї… апеляцiя… стрiчний iск йому в печiнку сiли… О пресвята дiво! Вмiшайся в моє дiло, поможи менi ворога; свого доканать.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мартин Боруля» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА III“ на сторінці 1. Приємного читання.