Омелько. Не прибiжу. Годiв п'ять тому назад, може б, i прибiг разом, а тепер не прибiжу. Та й нащо ж я буду бiгти разом з ним? Вiн буде їхать, а я буду бiгти бiля натачанки, на смiх людям, як собака! Та Трохим на зло менi запустить так коней, що й чорт з ним не збiжить.
Мартин. Хiба ж я тебе, супесе клятий, затим посилаю, щоб ти наввипередки з кiньми бiг?
Омелько. А хiба я знаю.
Мартин (бере його за груди). Не знаєш?
Омелько (набiк). Отже, останню свиту порве.
Мартин. Звiстку, звiстку, звiстку щоб подав вперед- гость важний приїде!
Омелько. То дозвольте коня взять.
Мартин. Бери, бодай тебе за пупа взяло, тiлько не муч мене!
Омелько. А якого ж коня взять? Я вiзьму Рака…
Мартин бере ного за шиворот, поверта до дверей i виводить.
Та постривайте, пане, я сам пiду, а то ви менi свиту порвете. (Випхнув.)
ЯВА II
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мартин Боруля» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА I“ на сторінці 2. Приємного читання.