TextBook Гервасiй. Такi, виходить, маленькi, що повипадали крiзь щаблi своїх не вшитих лубками возiв i розгубились… Одно слово, голопуза шляхта!
Матвiй. Ха-ха-ха!
Мартин.-Може, ти й щабльовий, i голопузий шляхтич, а я уродзоний! Не вiриш? У мене е копiя з протоколу депутатського собранiя, коли хочеш- покажу; Я i сам не знав, а тепер довiдався, що прапрадiд мiй був стражником та-моженог-о скарбу i на його бумагах пiдписаний сам суперетендент Севастян Подлевський… от що! I у Красовського не кращi бумаги.:
Гервасiй. Що там бумаги! Краеовський на лiкаря вивчився, то йому i шляхетство пристало. Тепер вiн їздить у калясi, його вже крiзь щаблi не протягнеш, а бумаги - тьфу! I в мене було їх доволi, а тiлько я переконався, що нам дворянство так личить, як коровi сiдло.
Мартин. Може, ти й корова; а мiй прапрадiд…
Гервасiй. Був,стражник? Чув! А мiй був пiдкоморий!
Мартин. Твiй пiд коморою тiлько сидiв, то iнша жеч…
Гервасiй. А твiй стерiг тiєї самої, комори, де. мiй сидiв?.
Матвiй. Ха-ха-ха! Та буде, панове, а то ще полаєтесь:! Цо там по титулi - коли нема нiц в шкатулi!.. Краще,пане Мартине, вiддайте Марисю за Миколу та зап'ємо могорич!
Мартин. Нi, пане Дульський… У мене, слава богу, є i в шкатулi… Я на другiй линiї…
Гервасiй. Вiн дворянин!
Мартин. Щоб ти знав!
Гервасiй. Горе з такими дворянами! А по-моєму, хто вчену голову; має, то дворянин, а вже як неграмотнi дворяне, то…
Мартин. Я неграмотний? Вибачай! То ти неграмотний, бо умiєш тiлько молитви читать, та й то по батькiвському молитвенику, а по чужому не втнеш!.. А я й скоропись розбираю. Гервасiй. По батькiвському молитвенику теплiше молиться.
Матвiй. Ну, годi, панове, бо я бачу, що посваритесь! Що там до титулу, якщо немає нiчого в гаманцi!..
Гервасiй. I справдi! Як наше не в лад, то ми з своїм назад!.. Прощайте, пане уродзоний! Тiлько глядiть, щоб не чухалися, як дворянство крiзь щаблi випаде. (Iде.)
Мартин. Не журись, у нас вози лубками вшитi!
Матвiй. От i не вгадав: думав могорич пить, а пiднесли дулю, - i нiс, здається, не свербiв.
Мартин. Чого ж, милостi просю: сiдайте, я зараз почастую, то одна жеч, а це друга.
Гервасiй. Де вже нам з дворянами за одним столом сидiть. (Пiшов.)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мартин Боруля» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА I“ на сторінці 2. Приємного читання.