TextBook – Ти вже скiнчила? – зiтхнув iз полегшенням товариш Вовчик.
– Скiнчила.
– I все-таки я скажу, що й ти багато мудруєш i трохи подiбна до того ж Дмитрiя.
– Вiдкiля ж це видно? – всмiхнулась Аглая.
– А хоч би вiдтiля, що ти надто вже просто говориш про кохання, нiби справа йде про якусь купiвлю чи то продаж. Якось чи то надумано, чи то навiть меркантильно все це…
– А ти ж думав, що маєш справу з кисейною баришнею? Нi, друже, в наш вiк можна кохати справжнiм коханням тiльки тодi, коли це кохання пiдiгрiвається полум’ям соцiальної iдеї.
– Тодi менi буквально незрозумiле, як ти, московка, можеш зробитись якимось там пастирем.
– А чому не припустити, що менi душно на своїй вiтчизнi? – загадково посмiхнулась Аглая. – В таких випадках можна зробитись навiть киргизом тощо… коли в Киргизiї є оддушина.
Товариш Вовчик раптом позiхнув i, розкинувши руки, лiг на траву.
– А все-таки, коли правду говорити, – сказав вiн, – нiчого я не зрозумiв iз твоїх балачок. Якось дуже плутано, майже так, як у Дмитрiя. Полiтика, полiтика й полiтика, i вiдсутнiсть усякої ясностi… Ти часом не комунiстка?
Аглая засмiялась. Їй все-таки Вовчик, їй-богу, подобається: поруч iз безпримiрною наївнiстю такий тонкий сарказм. Коли б вона належала до компартiї, їй би вiд такої реплiки, безперечно, не поздоровилось. Тепер вона розумiє Карамазова й розумiє, чому вiн не хоче покiнчити з своєю КП(б)У.
– Ти, будь ласка, не приписуй менi того, що я й не думав говорити, – стривоженим голосом сказав лiнгвiст.
– Ти одмовляєшся? – усмiхнулась Аглая. – Тодi я прошу пробачення: менi здалося чомусь, що ти багато вiдважнiш самого себе.
Товариш Вовчик широко позiхнув. Вiн пiдсвиснув своєму ловераковi й сказав:
– Ну, добре. Постановимо, що розмову скiнчено. Тепер запитання: ти сьогоднi вийдеш до Дмитрiя?
– А ти дуже хочеш, щоб я вийшла?
– Звичайно.
– А чому тобi так хочеться, щоб я вийшла?
– Тому, що коли й далi Дмитрiй буде з таким же настроєм, то з нашого полювання нiчого не вийде… I потiм, менi дуже обридли цi фокуси.
– Словом, ти хочеш, щоб я обов’язково вийшла?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вальдшнепи» автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „IX“ на сторінці 4. Приємного читання.