TextBook – Буде тут вибiгати такий писарчук, викликати нас… кого, значить, слiдствуватель кличе, дак вiн того викликає… дак ти йому й скажи про себе. А поки посидь.
Вона сiла. Незабаром вибiг i писарчук:
– Сидiр Харченко!
Один чоловiк устав i пiшов усередину, а Гаїнка вдалася до писарчука:
– До вашої милостi…
– Чого тобi?
– Менi чоловiка побачити.
– Якого чоловiка?
– Мого… Зiнька Сиваша… вiн у острозi…
– А! ну, добре… посидь тут, пiдожди!..
Вона сiла ждати. Довго ждала…У же всi люди перейшли, тiльки двоє зосталося, уже й сонце пiдбилося вгору та й униз почало сiдати, – вона все дожидала. Питала й писарчука, як вибiгав, але все одно вiд його чула:
– Пiдожди!..
– Знаєш що, молодице? – сказав один чоловiк. – Я вже бачу, що з твого дiла нiчого не буде: оце нас покличуть, а тодi писарчук вибiжить та й скаже: приходь завтра, слiдствувателевi нiколи сьогоднi!
– Ой боже мiй! – злякалась Гаїнка. – А що я робитиму? Менi ж треба сьогоднi!
– Та що робити? Пiвкарбованця вкинь йому в руку, то й скаже слiдствувателевi про тебе, дак той i покличе. А то й три днi ходитимеш, то нiчого не буде.
Гаїнка послухалась i вкинула пiвкарбованця в руку… Її покликано до слiдчого.
– Що тобi?
Вона низько-низько вклонилася:
– Паночку, чоловiка хочу побачити. Зiнька Сиваша… пустiть!..
– Не можна його бачити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Під тихими вербами» автора Грінченко Борис на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ТРЕТЯ“ на сторінці 10. Приємного читання.