Під тихими вербами
– Не забудемо!..
Глянув по хатi.
– Одчинiть вiкно!.. Вiдчинили.
– Хоч би сонце зiйшло… Як темно!.. Сонце ще не сходило.
– Гаїнко!..
Кинулася до його, вiн прихилив її голову собi на груди…
– Ще не зiйшло сонце?
– Скоро зiйде, – вiдказав Карпо.
Стих на хвилину, тодi ворухнув устами:
– Прощав…
Зiтхнув тихо, не доказавши слова, голова йому похилилася вниз…
Рука впала з Гаїнчиної шиї…
У Чернiговi, 1901
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Під тихими вербами» автора Грінченко Борис на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ТРЕТЯ“ на сторінці 49. Приємного читання.